Українська література - шкільні твори - 2023

Ставлення людини до природи у вірші В. Бровченка «Два хлопчики»

Всі публікації щодо:
Бровченко Володимир

Ми називаємо землю, природуматінкою, матусею. Ми зачаровано дивимося на квіти та дерева, слухаємо співптахів. Ми оспівуємо усю цю красу, пишаємося, що живемо у такому чарівномусвіті. Та чи кожен з нас розуміє, як потрібна природі наша справжня турбота, наше дбайливе ставлення.

Наше покоління не знає у повніймірі, яким бачили навколишній світ у минулі віки. Ми можемо уявити собі йоголише завдяки письменникам минулого, створеним ними чарівним пейзажам, дивовижнимкартинам життя природи. А письменники і поети наших днів все частіше піднімаютьу своїх творах питання про бездушне ставлення людини до природи, про жорстокезнищення лісів та річок, про забруднення навколишнього середовища.

Саме такі питання порушує В.Бровченко у своєму вірші «Два хлопчики». У цьому творі перед нами — двахлопчики, які потрапили до лісу.

’ Дивляться вони навкруги, бачать один і той самий ліс, а здається, щоперед їхніми очима зовсім різні картини:

Один із нихприскалив миттю око Й прикинув діловито: «Скільки дров!»

Не стримавсь другийхлопчик:

«Скільки світла!» —

Промовив і, схвильований, завмер.

І ми, разом із природою, схвильовано думаємо: хто ж з них стане хазяїном цього лісу: «садівник життя, чидроворуб»?

Дуже хотілося б, щоб, прочитавши цей вірш, якомога більше учнів замислилисянад власним ставленням до навколишнього середовища. І щоб кожен обрав для себепозицію саме «садівника життя», а не «дроворуба»!

II варіант

Не секрет, що ми ставимося доприроди недбало, нищимо її рік за роком. Велику роль в цьому відіграють великіпідприємства. Заради наживи нищиться ліс, висушуються водоймища.

Як можна допомогти природі?Відповідь на це питання не проста. Можливо, всі ми повинні змінити своєставлення до світу, в якому живемо. Можливо, треба усвідомити, що природа — ценаша мати, яка дає нам життя. А чи можна губити свою рідну маму? Невипадковоостаннім часом з’являються технології, спрямовані на забезпечення екологічноїрівноваги. Сонячні батареї можуть замінити гас, нафту й вугілля.

Якщо переробляти сміття, можнаотримати матеріал для цегли. Якщо відмовитися від пестицидів на полях, цепоступово очистить наші водоймища.

У В. Бровченка є вірш «Двахлопчики». Героями його дійсно є два хлопчики. Хоча ні, є ще один герой — цепрадавній ліс. Перші діброви виникли ще тоді, коли в цій місцевості не жилилюди. Вікові дерева — свідки багатьох подій минулого. До лісу приходять хлопчики, побавитися, погратися. Один з них, дивлячись на дерева, дерев не бачить. Це длянього дрова. Другий хлопець, навпаки, зачарований красою лісу:

А навкруги і щеиегпили, и пашіли,

Як сто віків тому, так і тепер…

Не стримавсь другийхлопчик:

«Скільки світла!»

Промовив і, схвильований, завмер.

Ліс сумно дивився в вічі сусідам — димокурним трубам. Він розумів, якщотруб стане довкола нього більше, колись він просто зникне. Так хочеться, щобприрода ніколи не опинилася в руках практичних людей, які в кожному стовбурібачать лише дрова і гроші.