Українська література - шкільні твори - 2023

Роздуми про зміст життя, добро і зло в повісті «Планетник»

Всі публікації щодо:
Харчук Борис

1. Призначення автора агрономом у село Вербівка.

2. Бабуся Олена розповідає легенду про Планетника.

3. Звідки узявся хлопчик за прізвиськом Планетник.

4. Чим займався хлопчик вдома.

5. Що полюбляв робити Планетник у вільний час.

6. Зустріч хлопця з Чарівником Капушем.

7. Розповідь Капуша про Зелену книгу Землі.

8. Звинувачення односельців.

9. Незаслужений арешт Планетника.

10. Зникнення Планетника.

11. Чим допомагає легенда про Планетника.

Варіант 1

Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши дорослою, передати ці знання наступному поколінню. Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими… Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь дрібниці?

Питання життєвого призначення людини намагається розв’язати Б. Харчук у повісті-притчі «Планетник». Твір має специфічну композицію, оскільки побудований як твір у творі, тобто має дві сюжетні лінії, два часи (теперішній і минулий).

У село Вербівка приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака).

У легенді йде мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже любив рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагав матері по господарству, випасав худобу. Хлопець був надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагав людям. Випасаючи овець, він зустрівся з дідом Капушем (чарівником). Чарівник став навчати хлопця. Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди врожаю, люди звинуватили в тому Планетника (на їх думку, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника й вирішили стратити його, звинувативши «чародія» у всіх бідах на землі. Хлопця ув’язнили. Мати за допомогою квітучого нарцису звільнила сина. Хлопець, з благословення матері перетворившись на вогняну кулю, піднявся в небо. Наступного дня люди не знайшли Планетника.

Добро і зло… Скільки казок, на сторінках яких ведеться боротьба між силами красивого й потворного, уже перечитав кожен із нас! Наші предки вміли долати труднощі з усмішкою й жартами на вустах. У сучасному світі людина завжди намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості, захищаючи добро, правду, справедливість. Людина часто опиняється в конфліктних ситуаціях і мусить сама вирішити, як чинити краще, як обрати власний правильний шлях. На прикладі головного героя своєї притчі Б. Харчук хотів показати нам, якими ми повинні бути. Планетник повсякчас прагне довести людям свою щирість, доброту, чуйність, але вони не завжди її сприймають. Усі життєві негаразди люди пов’язують із Планетником — представником, на їх думку, нечистої сили. Сам герой твору, перебуваючи в ув’язненні, не страждає від того, що його спалять; Планетник жалкує через те, що не встиг злетіти в небо, не встиг пізнати більшого, щоб і далі творити добро на благо інших. Для Планетника головним у житті є любов до людини праці, збереження природи, її краси, добро й надання безкорисливої допомоги, шанобливе ставлення до матері.

Не забуваймо, що ми — Люди!!! Тож повинні прагнути до того, щоб кожну хвилину свого життя присвячувати створенню добра, краси, або, як пише Борис Харчук: «Жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Варіант 2

Людина сама повинна визначати для себе життєві пріоритети. Для головного героя повісті Б. Харчука «Планетник» цими пріоритетами були шанобливе ставлення до батьків, надання безкорисливої допомоги іншим, збереження рідної природи та її краси, любов до людей і праці. Планетник ніколи не забував, що поряд з ним знаходяться такі ж самі люди, як і він.

Знайомство з Планетником відбувається вже на перших сторінках повісті: «Планетник був малим хлопчиком. Він, як усі ми, прилетів з вирію казки на свій берег. Тоді й не помишляв, що йому судилося стати бурівником, хмарником». Цей хлопчик прагнув творити добро на благо інших.

Головний герой повісті Б. Харчука повсякчас бажає довести оточуючим свою чуйність, доброту і щирість, але люди не завжди сприймають вчинки Планетника належним чином. Більше того, односельці пов’язують усі свої життєві негаразди саме з Планетником. На їхню думку, Планетник був представником чогось незвіданого, а скоріше усього — представником нечистої сили. А сам він шкодував лише через те, що не встиг пізнати більшого, не встиг злетіти в небо.

У Планетника були гідні мрії і прагнення. Найбільшою мрією хлопчика було бажання посадити щось самому та дочекатися, щоб посаджене зійшло. Планетник бажав цього, наслідуючи свою маму. Хлопчик, як ніхто інший, добре розумів природу, намагався ніколи не завдавати шкоди ні тваринам, ні рослинам. Одного разу мати дозволила йому пересадити нарцис. Планетник викопав квітку дуже обережно, а потім, «не пошкодивши жодного корінчика», посадив її біля маминої грядки. Автор повісті так характеризував Планетника: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене». Планетника не любили не тільки дорослі односельці, а й сільські діти. Йому кривлялися, його проганяли, навіть кидали в нього камінці. І все лише через те, що він був не такий, як інші.

Люди не розуміли Планетника, не розуміли його хист спілкуватися з природою і керувати деякими її явищами. Тому хлопчик увесь час був самотнім і знаходив задоволення тільки у спілкуванні з тваринами і рослинами.

Планетник — це втілення добра, яке, на жаль, досить часто не сприймається людьми. Прагнення людини творити добро і нічого за це не вимагати, багатьох дивує. Від цього і вороже ставлення до героя повісті, від цього і неприйняття людьми тих, хто «не такі, як вони».