Українська література - шкільні твори - 2024

М. Шашкевич — зачинатель нової української літератури на західних землях

Всі публікації щодо:
Шашкевич Маркіян

Варіант 1

І. "Русалка Дністрова" Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу "Русалки Дністрової" — першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі — народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого життя. Знайшлося і двоє вірних поборників ідеї Шашкевича — Яків Головацький та Іван Вагилевич. Разом вони стали до спільної праці і назвали свій гурток "Руською трійцею". На початку 1837 року в Будапешті вийшов альманах "Русалка Дністрова". Альманах складався з чотирьох частин. У першій частині було вміщено збірку українських пісень, у другій — оригінальні "складання" Шашкевича та його товаришів, у третій — "перероби", у четвертій — "старина").

ІІ. Творчий спадок Маркіяна Шашкевича. (Небагато творів залишив по собі М. Шашкевич. Зміст їх різнорідний, тому що автор бажав ввести народну мову в усі ділянки народного життя).

1. І епічні поеми, і переклади Євангелія. (Шашкевич задумав написати велику епічну поему, але від неї лишився невеликий уривок під назвою "Бандурист". Працював також над перекладами з чеської, польської, російської. Було зроблено переклад "Слова про похід Ігорів", але він, на жаль, не зберігся до наших днів. Працював Шашкевич і над перекладами Євангелій від св. Іоана та св. Матвія. Гарною поетичною казкою "Олена" Шашкевич започаткував розвиток оповідання й повісті на галицько-українських землях).

2. Ліричні поезії Шашкевича. (Саме в ліричних поезіях виявилася головна сила таланту Шашкевича. Вони відзначаються щирістю почуття, простотою та безпосередністю вислову. В них частенько звучить нарікання на гірку долю, на тяжкі умови життя).

3. "Веснівка" Шашкевича. ("Веснівка" належить до найвідоміших поезій Шашкевича. У ній поет висловлюється про майбутнє рідної культури. За сюжетом поезії, маленька квітка просить матір-Весну дати їй долю, щоб зацвіла вона і була яскравою і ясною, як сонце, як зоря красна, щоб на неї звернув увагу весь світ. На це ненька із сумом відповіла:

"Доню голубко,

Жаль мені тебе,

Гарная любко,

Бо вихор свисне,

Мороз потисне,

Буря загуде,

Краса змарніє

Личко зчорніє,

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш,

Жаль серцю буде".

Під веснівкою поет розуміє ніжну квітку молодої української культури. Він хотів би, щоб ця культура красою та яскравим цвітом дивувала світ. Цю мрію автор вкладає в уста веснівки. Але водночас голос весни застерігає, що можуть повіяти вітри і вдарити морози — тобто всілякі негаразди у суспільному житті, котрі можуть занепастити ніжну квітку української культури). III. Значення творчості Маркіяна Шашкевича. (Головна заслуга Маркіяна Шашкевича полягає в тому, що він перший у Галицький Україні підніс українську мову до рівня літературної, чим спрямував її розвиток на єдино правильний шлях. Цей процес відбувався за складних часів, коли верхівка суспільства зневажала і мову, і селянина як носія цієї мови. Шашкевич був романтиком і водночас громадянином, патріотом України. У своїй думі "Побратимові" він продемонстрував високий рівень національної свідомості. Він звеличив українську народну пісню та чітко став на позиціях національної єдності всіх українців, що живуть над Чорним морем, Дніпром і Дністром).

Варіант 2

I. Літературна та культурна діяльність М. Шашкевича — запорука розвитку нової літератури в Галичині. (Маркіян Шашкевич народився в листопаді 1811 року в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, вчився в народній школі, потім в Бережанській гімназії. 1829 року вступив до Львівської духовної семінарії і одночасно відвідував лекції з філософії при університеті. У 1830 році був виключений з семінарії за «вільнодумство», пізніше він знову поновив своє навчання у семінарії, де створив літературний гурток «Руська трійця», до складу якого увійшли Яків Головацький та Іван Вагилевич. Навколо Шашкевича гуртувалась молодь, яка виступала на захист української культури, проти ополячування населення Галичини. Начальство духовної семінарії пильно стежило за Шашкевичем, намагалося «вибити з нього русинський дух», чинило усілякі перешкоди у його філологічних студіях, але це не спиняло молодого ентузіас- та-патріота).

II. Творчість М. Шашкевича. (М. Шашкевич — тонкий лірик, автор малих віршованих форм).

1. Поезії М. Шашкевича «О Наливайку» та «Хмельницького обступлення Львова». (У цих поезіях автор доводить, що неволя народу не вічна, проти неї слід боротися).

2. Оповідання «Олеся». (Цим оповіданням М. Шашкевич поклав початок темі змалювання опришків в українській літературі).

3. «Веснівка» М. Шашкевича — «перша ластівка» літературних веснянок. (Літературні веснянки, як відомо, пишно розквітли у творчості Івана Франка, Павла Грабовського та інших українських поетів. Але започатковано цю традицію у нашій літературі М. Шашкевичем. Його «Веснівка» побудована у формі діалогу маленької квітки з ранньою весною. Квітка просить дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг скрасила», щоб була, «як сонце ясна, як зоря красна». В ясній долі квітки Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю. Пророцтво Шашкевича повністю збулося. Мороз притиснув — і краса змарніла. Україна втратила свій національний колорит, стала безликою під пресом тоталітарного комуністичного режиму).

4. Усна народна творчість — джерело творчого натхнення поета. (Спираючись на народні легенди та перекази, Шашкевич створює такі ж величні образи в своїх ліричних віршах, поемах, драмах. Улюблені поетові образи — бандурист, соловей, орли, місяць, покритий хмарою, і ніч — узяті з народної ліричної пісні та думи).

5. Мотиви творчості Шашкевича. (Провідний мотив творчості поета — заклик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту рідної мови, культури).

III. Унікальність творчої спадщини М. Шашкевича. (В особі Шашкевича в літературу увійшов талановитий поет, який започаткував новий напрям у літературі — романтизм. М. Шашкевич — гуманіст, людина високої культури і громадянської мужності).