Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Історія написання повісті «Талант» С. Васильченко
Всі публікації щодо:
Васильченко Степан
Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок «Про дні, що минули».
В автобіографічних записках «Мій шлях» Васильченко зізнається: «Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із близького мені життя…». Навколишня дійсність стала для письменника джерелом правдивої художньої творчості. А правда полягала в тому, що молода парость українського народу — діти і молодь — виростали в неуцтві і темряві, не мали доступу до освіти й культури. Вчителюючи по селах, письменник надивився на тих неграмотних нащадків козацького роду, на молодих співачок та скрипалів з живим вогником в очах, щирим потягом до мистецтва й науки.
З роздумів про долю обдарованих дітей з народу з’явилися новели «На хуторі», «У панів». Дорога і болюча для прозаїка тема знайшла своє продовження й у повісті «Талант». Назва її цілком зрозуміла. У творі розповідається про трагічну долю талантів у тогочасному суспільстві. Самогубство обдарованої селянки Тетяни — не тільки смерть молодої дівчини, а й втрата, загибель таланту, і винна в цьому експлуататорська дійсність.
Епіграф до повісті взятий автором з «газетної хроніки». Він не тільки допомагає чіткішому окресленню теми, а й створює мінорний настрій. Проте факт, взятий письменником з преси, лише зовні нагадує про проблему твору. В епіграфі церковна хористка покінчила життя самогубством через нещасливе кохання, а в повісті трагедія співачки соціально вмотивована.
Підзаголовок до чорнової редакції твору «Про дні, що минули» шсазував на те, що письменник обрав улюблений прийом спогадів, педених від імені оповідача — безпосереднього очевидця і учасника зображуваних подій, людини вразливої, душевної, поетичної, схильної до глибоких роздумів. Звідси та емоційна тональність, яка проймає весь твір.
