Українська література - шкільні твори - 2023

Богдан Хмельницький — центральна постать літопису Самійла Величка

Всі публікації щодо:
Козацькі літописи
Величко Самійло

Варіант 1

У літописах XVII-XVIII століть відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і робить його центральною постаттю свого літопису. Автор розповідає про характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його твір посідає чільне місце в давній українській літературі. Літопис Самійла Величка — велика історична повість, яка вміщує в собі ряд оповідань, в основу яких покладено історичний матеріал про героїчну боротьбу народу у 1648-1654 рр. Початок твору подається на основі народних переказів, легенд про Богдана Хмельницького: як він служив кошовим у Потоцького, як він викрав листи у Барабаша. Величко докладно зупиняється на підготовці до бою козаків з ворогом, описує саму битву під Жовтими Водами: «Наконец всъх поляков Хмельницкого оружие разорило, и едним з них там же на Жолтой Водъ жити и житии повеліло, а другим правую стезю до Криму показало, от якого погрому нъ десятка человъка поляков не спаслося.»

Письменник прославляє військове уміння козаків і їхнього геніального полководця Б. Хмельницького. У своєму літописі він розповідає про силу нашого народу і цим стверджує його перемогу над ворогами. Ми бачимо подвиг простого люду та його талановитого керівника.

Військо Богдана Хмельницького здобуло дві перемоги, але не втомилося, не зупинилося на досягнутому: «В далшій поход з Хмельницким рушило, двидъвши з сторони албо з гори якой оное, можно было сказать, же то суть ниви, красноцвътущим голендерским албо влоским маком засъянныи и проквътгувшыи.»

Смерть полководця боляче вразила серця людей. Самійло Величко, усвідомлюючи цю непоправну втрату, пише: «Умер добрій вождь наш, оставивши по себъ безсмертную славу…»

Як бачимо, літопис Величка — цінне надбання, яке стало предметом вивчення українськими письменниками та істориками, джерелом роздумів над долею багатостраждального народу України, приводом для міркувань над розв’язанням вічної проблеми взаємин вождя і мас.

Варіант 2

Початок твору. подається на осіннії народних переказів, легенд про Богдана Хмельницького: як він служив конюшим у Потоцького, як він викрав листи у Барабаша. Величко докладно зупиняється на підготовці до бою козаків з ворогом, описує саму битву під Жовтими Кодами: «Наконец всех поляков Хмельницкого оружіе разорило, и едним з них тим же на Жолтой Воде жити и гнити повелело, а другим правую стезю до Криму показало, от якого погрому не десятка человека поляков не спаслося».

Письменник прославляє. військове уміння козаків і їхнього генія, полководця Б. Хмельницького. У своєму літописі він вказує на силу нашого народу і цим стверджує його перемогу над ворогами. Ми бачимо подвиг простого люду та його талановитого керівника. Військо Богдана Хмельницького здобуло дві перемоги, але не втомилося, не ну чинилося на досягнутому: В дальшій паход з Хмельницким рушило, увидев-іии з сторони албо з гори якой оное, можно бкло сказать, же то суть ниви, красноцветущим голендерським албовлоским маком засеянніи ипрокввтнувшій».

Смерть полководця. боляче вразила серця народу. Самійло Величко, усвідомлюючи цю невиправну втрату, пише: «Умер добрій вождь наш, оставивши по себе бесмертную славу…». Як бачимо, твір письменника — цінне надбання, яке стало предметом вивчення українськими письменниками та істориками, джерелом роздумів над долею багатостраждального народу України, приводом для міркувань над розв’язанням вічної проблеми взаємин вождя і мас.