Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та військового союзу України з Росією
Всі публікації щодо:
Козацькі літописи
Величко Самійло
Грабянка Григорій
Багаторічна боротьба селянських мас і козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти польського поневолення й жадана перемога як результат всенародної звитяги й волелюбства спричинилися до виникнення козацьких літописів, які писалися незадовго після названих подій.
Війна 1648 — 1654 років під проводом Богдана Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Найдокладніше вона відображена у козацьких літописах, бо авторами-літописцями були козаки. Ці історичні події відтворені в літописах Самовидця, Грабянки, Величка.
У «Літописі Самовидця» після короткого вступу про події до 1648 року докладно описано епоху 1648 — 1702 років. Кінцева частина літопису — стислий огляд історії України за 1703 — 1784 роки.
«Літопис Самовидця» в запису під 1663 роком описує Чорну Раду під Ніжином, докладно розповідає про два ворожі табори — Сомка та Брюховецького і про жорстоку розправу останнього над своїм суперником та його прихильниками.
Отже, історичні події, відтворені в літописі, охоплюють історію козацтва, показують гетьмансько-старшинські усобиці, боротьбу козаків за незалежність, а також висвітлюють період возз’єднання України з Росією. «Літопис Самовидця» мав як сильні, так і слабкі сторони. На жаль, автор зовсім не розумів історичної цінності визвольної боротьби, не був прихильником республіки, а скоріше монархії, та ще й чужої, якій мала підлягати Україна. «Громадянськими поглядами своїми Самовидець схилявся до шляхетських сфер — звідси його роялізм, спершу польський, потім московський, неприхильність до демократичного Запорожжя й досить виразна байдужість до народного елементу в подіях великого руху на Україні», — зазначає дослідник С. Єфремов. Як свідчить псевдонім невідомого автора (остаточно авторство не встановлено), він сам був очевидцем історичних подій і описував те, що знав, переживав, бачив.
«Літопис Григорія Грабянки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 року. З літературної точки зору літопис Григорія Грабянки значно слабший від літопису Самовидця, яким цей автор скористався для написання свого твору. Проте тут ми вже маємо автора як історичну особу. Григорій Грабянка — полковий галицький суддя. Історія донесла дані, що Грабянка був прихильником гетьмана Павла Полуботка і після його арешту теж звідав петербурзької тюрми, де дивом уцілів, а пізніше з дозволу Катерини II повернувся у рідний край, помер 1737 року.
Козацький літопис Грабянки має довгу назву «Дії прежорстокої і від початку польської окупації тривалої небувалої битви Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького, з поляками». Він охоплює історичний період від 1649 до 1651 року. У ньому наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів. Написаний цей твір тодішньою українською літературною мовою з використанням віршів, панегіриків тощо.
Історичні події, описані в «Літописі Самійла Величка», охоплюють період 1648 — 1700 років. Чітка ідейна спрямованість та високий художній рівень ставлять цей літопис в один ряд з найвидатнішими творами української літератури XVIII століття. Оскільки цей автор закінчив Києво-Могилянську академію, то стиль його вишуканий, барвистий. Належав Величко до козацької знаті, був одним з найосвіченіших мужів тогочасної України, знав польську, латину, німецьку, російську мови, бездоганно володів українською книжною мовою. Історія свідчить, що замолоду Самійло був підлеглим генерального писаря Василя Кочубея, тому під час страти останнього потрапив у неласку і до Мазепи, і до Петра І.
Повністю козацький літопис Величка до нас не дійшов. Багато чого втрачено зі знищеного першого тому, який називається «Оповідання про козацьку війну з поляками, яку вів гетьман запорозьких військ Зіновій Богдан Хмельницький у вісьмох літах», трохи — з другого, але повністю зберігся третій том, у якому йдеться про 1687 — 1700 роки (ці два томи мають спільну назву «Літописні оповідання про українські й почасти інші події, зібрані тут і описані»).
Одна з головних тем «Літопису Самійла Величка» — гетьмансько-старшинські усобиці; глибоко сумує автор також із приводу жахливих руїн міст і сіл — наслідку набігів татар та інших зовнішніх ворогів. Гине мати Україна, і її треба рятувати — такий провідний мотив літопису.
У літописі є перекази про Богдана Хмельницького, легенди про видатних і шанованих серед козацтва людей. Оздобою літопису є оповідь про кошового отамана Івана Сірка.
Козацькі літописи дуже цінні для нас і зібраним фактичним матеріалом і патріотичною спрямованістю. Сповнені героїзму, вони несуть нам історію наших предків і тим цікаві для нас.
