Українська література - шкільні твори - 2021

Дитячі характери в оповіданні Володимира Винниченка «Федько-халамидник»

Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир

Варіант 1

В основі оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» лежить конфлікт, який стався у дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного з героїв твору помер його товариш. Але на тлі зображення дитячих стосунків письменник порушив далеко не дитячі проблеми порядності, товаришування, вірності і дружби. Все це розкривається через центральні образи твору: хлопчиків Толі і Федька, через докладний аналіз їхніх вчинків і психології.

Образи Толі та Федька в оповіданні протиставлені один одному. Федько був розбишакуватим хлопчиною, який прагнув бути лідером у дитячому колективі, часто здійснював ризиковані вчинки, що шокували дорослих. Але у цього «халамидника», як називали хлопчика оточуючі, було дуже добре серце, він був прекрасним товаришем, готовим завжди подати руку допомоги.

Найкращі риси Федька розкриваються через його вчинки. Наприклад, так сталося у ситуації, коли панський син Толя, копіюючи товариша, опинився на крижинах і провалився під лід. Навіть дорослі розгубилися у цій ситуації, а ось Федькові вдалося Толю врятувати.

Федько був надзвичайно порядним хлопчиком, батько навчав його ніколи не обманювати і бути чесним. Обманув Федько тільки один раз, коли бажав вигородити Толика і взяв на себе його вину. Рятуючи панського сина, Федько дуже простудився, та до того ж його міцно відлупцювати батьки. Образа, велика моральна травма, і важка хвороба призвели до того, що Федько помер.

А ось Толик був справжньою панською дитиною, яку оберігали від труднощів. Його образ протилежний образу Федька. Це протиставлення відчувається і в поведінці у критичних ситуаціях, і в портретних описах. Він заздрив Федькові, тому й напросився на крижини. Але він так і не зізнався у цьому батькам, а вчинок Федька сприйняв, як належне. Його не мучила провина за те, що усю вину він переклав на плечі товариша. А коли Федько помер, той не прийшов навіть попрощатися з товаришем і лише спостерігав за похоронами з вікна. За допомогою характерних і виразних деталей письменник дає зрозуміти, що за людина виросте з Толика.

Дуже і дуже прикро, що Толя, життя якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не зробив ніяких висновків, більше того, він навіть не засмутився через те, що сталося з товаришем. Виходить так, що інколи благородні вчинки, як і вчинок «халамидника», стають непотрібними, бо такі люди, як Толя, не цінують їх і не змінюються на краще.

Варіант 2

Літературна спадщина Володимира Винниченка привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психології людини. Свідченням цьому є дитяче оповідання "Федько — халамидник". Воно назване за іменем головного героя твору — Федька — хлопчика з робітничого передмістя. За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці "халамидником", тобто бешкетником, розбишакою.

В основі твору лежить конфлікт, який трапився в дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного хлопчика помер інший, але подібна ситуація могла б статися й серед дорослих. На "дитячому" матеріалі письменник порушує далеко не дитячі проблеми вірності в дружбі й товаришуванні, порядності. Ці проблеми автор розкриває через два центральні образи оповідання — Федька й Толі, через майстерний аналіз їхньої психології та вчинків.

Федько й Толя в оповіданні протиставлені. Федько, на перший погляд, безтурботний, розбишакуватий хлопчина, який прагне бути першим у дитячому колективі, часто здійснює ризиковані вчинки, які шокують дорослих. Наприклад, перехід через річку по крижинах навесні. Але у цього "халамидника" добре серце, він прекрасний товариш, завжди подасть руку допомоги іншому. Ці риси вдачі Федька письменник розкриває через його вчинки, зокрема поведінку у винятковій ситуації, коли панське дитя Толя також опинився на крижинах, копіюючи Федька, і провалився під лід. У цій ситуації навіть дорослі розгубилися, а Федько порятував Толю. Федько надзвичайно порядна людина, батько навчає його бути чесним, ніколи не обманювати. Лише один раз Федько обманув, бажаючи вигородити Толика, — він узяв його вину на себе. Це дорого обійшлося хлопчикові: крім того, що він простудився, рятуючи панича, батьки жорстоко побили його. Моральна травма ускладнила й без того тяжкий стан хлопчика, і він помер.

Образ Толика — панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через поведінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За допомогою виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика.

Неоднозначно зображені батьки Федька — халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. Батьки Федька знаходяться в повній залежності від Толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. Цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину.

Надзвичайно прикро, що Толя, якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. Виходить, що благородний учинок "халамидника", який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як Толик, не змінюються.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.