Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Романістика В. Винниченка
Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир
I. В. Винниченко — автор літературних бестселерів початку XX століття. (Винниченко у літературу не увійшов, а увірвався. Його оповідання збірки «Краса і сила» просто приголомшили всіх умінням автора тонко і глибоко відчувати своїх героїв. Він був одним із найпопулярніших письменників початку XX століття. А наприкінці 20-х років Радянський уряд піддав жорсткій критиці всю творчість Винниченка і суворо заборонив його твори. Зараз вони повертаються до нас, цікаві й актуальні, твори, без яких була б неповною картина розвитку української літератури початку XX століття.)
II. Романна проза письменника. (У романній прозі Винниченка літературознавці виділяють дві групи творів: соціально-психологічні романи («Чесність з собою», «Рівновага», «Божки», «Заповіт батька», «Записки Кирпатого Мефісто- феля»), написані до еміграції у 20-ті роки, та науково-фантастичні, утопічні, пригодницько-авантюрні твори («Сонячна машина», «Поклади золота», «Вічний імператив», «Лепрозорій»), написані в еміграції.)
1. «Записки Кирпатого Мефістофеля» — найдовершеніший соціально- психологічний роман. (Цікавим є роман В. Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля». Проблеми, яких торкається автор, належать до загальнолюдських, вони актуальні за будь-яких часів. Передусім це проблема добра і зла, яку можна віднести до розряду вічних, проблема сім’ї та шлюбу, кохання та перелюбу, свободи і суспільного обов’язку людини.)
2. Образ Мефістофеля у творі. (Дії роману відбуваються у Києві, розповідь ведеться від імені героя. Як і у «Фаусті» Ґете, Мефістофель у романі уособлює нечисту силу. Він водночас руйнівник, спокусник, уособлення зла, символ могутності і непереможності. Роль Мефістофеля на себе приміряє успішний адвокат Яків Михайлюк, колишній революціонер. Його сильною стороною є вміння зрозуміти психологію співрозмовника, але він використовує це у власних цілях, щоб «моделювати» майбутнє. Але й він не встояв проти сили інстинкту і врешті-решт капітулював перед жінкою, чого ніколи не дозволив би собі справжній Мефістофель.)
3. Роман «Сонячна машина» — «візитна картка української літератури в Європі». (Серед творів другої групи звертає на себе увагу роман «Сонячна машина». У ньому автор порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми — такі, наприклад, як особистості і колективу, класової боротьби, соціальних груп «прекрасної будущини», моралі і біологічних інстинктів. Новаторство письменника — в сюжеті, незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв. Цей твір В. Винни- ченко присвятив своїй сонячній Україні і назвав його «візитною карткою української літератури в Європі».)
4. Головний герой роману. (Основні події роману відбуваються в Німеччині десь за 40 — 50 років після закінчення першої світової війни. Одним із головних героїв твору є гумовий фабрикант і президент Об’єднаного Банку Мертенс, якого автор зображує сатиричними засобами. Новоявлений король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, прагне купити ще й давній аристократичний герб разом із його власницею — родовитою принцесою Елізою. Мрія Мертенса — панувати над усім світом. Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.)
5. Символіка образу Сонячної машини. (Могутній реальній політичній та економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора — Сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску. Автор переконує читачів, що людство може врятувати не стільки Сонячна машина, скільки усвідомлення потреби суспільно обов’язкової й організованої праці, бажання побудувати життя на нових моральних засадах.)
ІП. Талант В. Винниченка бачити суспільні проблеми. (Твори письменника завжди вирізнялися актуальністю проблематики та об’єктивністю зображення. Це ще раз підтвердив і останній епічний твір письменника — роман «Слово за тобою, Сталіне!», у якому радянський спосіб життя зображено як Архіпелаг ГУЛ АГ. Написаний він на підставі документів і фактів, розповідає правдиво про часи сталінських репресій. Роман з’явився набагато раніше, ніж твори інших письменників подібної тематики, наприклад, такі, як «Архіпелаг ГУЛАГ», «В колі першому» О. Солженіцина, «Діти Арбату» А. Рибакова та ін.)
