Українська література - шкільні твори - 2022

«Моя автобіографія» - гумористична розповідь Остапа Вишні про своє жипя і літературну творчість

Всі публікації щодо:
Вишня Остап

I. У цьому творі — «увесь Вишня». (Гумореску «Моя автобіографія» письменник створив за два дні — 15 — 16 березня 1927 року. Цей твір дає можливість читачеві дізнатися про справжнього Остапа Вишню — доброго, талановитого, з гострим розумом, того, хто не відділяє свого життя від життя свого народу.)

II. Своєрідність художнього викладу твору. (Автор сам описує своє життя. Розповідь складається з яскравих моментів, які супроводжують цікаві коментарі. Одночасно письменник торкається проблем суспільних, естетичних, державних: соціальне розшарування, освіта, читацькі уподобання, служба в армії тощо. Отже, його біографія — це частка історії народу, країни.)

III. Характеристика оповідача. (Оповідач — людина, яка цікавиться усім довкола, бере активну участь у житті. Він має гострий розум, іронічно ставиться до себе, талановитий, має почуття гумору, добрий. Образ «простачка», людини, яка з усім погоджується — лише маска.)

1. Мова оповідача. (Народна мова, в якій використовуються широко розповсюджені у народі словосполучення: «ходяча совість людська», «доброї душі дідуган». Письменник у цьому творі був вірний особистому переконанню: «У сатирика та гумориста мова має бути жива, гостра, дотепна, наближена до мови, якою розмовляє народ».)

2. Вибір епізодів, введених у розповідь. (Обираються найяскравіші, найхарактерніші для певного часу розвитку Остапа та країни епізоди, події. Письменник зображує те, що найбільш урізалося в пам’ять.)

IV. Особливості композиції. (Звертає на себе увагу наявність «відступів»: «Взагалі любив я книжки з м’якими палітурками… їх рвати легше, і не так боляче вони б’ються, як мати, було, побачить». Використання підтекстів, зокрема у розповіді про початок літературної діяльності: з того часу, як «мене переїхати» з Києва в Харків, «зробився я Остапом Вишнею…», «спочатку було тяжкувато, бо папір попервах був поганкуватий і чорнило не дуже добре, та й олівці часто ламались…».)

V. Прийом контрасту в творі. (Твір писався у 1927 році, коли у країні почали переслідувати митців, які брали участь у літературній дискусії 1925 — 1928 років. Письменник у своїй «автобіографії» намагається створити такий собі образ простачка з народу, щоб відвести від себе підозри недоброзичливців. З цією метою використовує прийом контрасту: «Дуже любив книжки з м’якими палітурками: «їх і рвати легше, і не так боляче вони б’ються, як мати, було, побачить». «Не любив «Руського паломника», що його років двадцять підряд читала мати. Велика дуже книжка. Як замахнеться, було, мати, так у мене душа аж у п’ятах».)

VI. Головна ідея твору. (Головним у творі є не розповідь про своє життя та творчість, а глибокий підтекст, вкладений в уста маленького сина Вишні В’ячеслава, що «бути людиною важливіше, ніж бути письменником».)



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.