Українська література - шкільні твори - 2022

Остап Вишня - чародій сміху

Всі публікації щодо:
Вишня Остап

Варіант 1

Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року. В газеті «Селянська правда» був опублікований фейлетон «Чудака, їй-богу». З того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню — Павла Михайловича Губенка.

Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923 — 1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він блискавично заволодівав умами й серцями багатомільйонних читацьких мас у місті й на селі. Книжки його розкуповувались одразу, нарозхват.

Остап Вишня створив понад 2500 усмішок, фейлетонів, памфлетів, оповідань, новел, пародій, нарисів, рецензій, сатиричних п’єс. Звичайно, не всі вони художньо рівноцінні, проте переважна більшість творів гумориста є і буде надійною зброєю у боротьбі проти темноти та відсталості, різноманітних недоліків у житті людей, допомагатиме формуванню естетичних ідеалів людини.

Свою творчість Остап Вишня почав з політичних памфлетів. Та чи не найбільше творів він присвятив життю села. Він більше, ніж будь-який інший письменник тих часів, відгукнувся на найзлободенніші проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах. Він висміює відсталість окремих селян («Земля обработки требуєть…», «Як гусениця у дядка Кіндрата штани з’їла…»), безкультур’я, темряву («Що може іноді вийти…»), неуцтво, забобонність («Гіп- но-баба», «Леригія»). Письменник рішуче таврує недоліки й хиби, що стоять на заваді будівництва нового життя.

У процесі натхненної праці народився і розцвів створений Остапом Вишнею новий жанр — усмішка — різновид фейлетону й гуморески. У «Вишневих усмішках» помітні традиції народного гумору та сатири, а також класиків — Гоголя і Шевченка, Франка й Мартовича.

Фейлетони й гуморески Остапа Вишні «Далі небесні», «Походження світу», «Кому веселе, а кому сумне», «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки кримські» і особливо «Мисливські усмішки» користувалися надзвичайно широкою популярністю.

Ведучи нещадну боротьбу проти міщанства, забобонів, темноти, відсталості, гостро висміюючи хапуг, спекулянтів, п’яниць, бюрократів і ледарів, письменник утверджував нову мораль.

Разом із тим він умів лагідно зогріти людину своєю теплою усмішкою. «Ніколи не сміявся без любові», — згадує письменник.

У переважній більшості його творів виразником дум автора виступає оповідач — простий селянин, по-народному мудрий і дотепний, людина лагідної вдачі, але гостра й нещадна у викритті ворогів миру й людства.

Значний інтерес становлять і автобіографічні гуморески письменника: «Отак і пишу», «Моя автобіографія», «Все життя з Гоголем», щоденник «Думи мої…»

Чи не найбільше полюбляв О. Вишня невеличкий художній твір про смішну пригоду або рису в характері людини — гумореску. На відміну від фейлетону, життєві явища тут зображуються в добродушному, жартівливому тоні. Окремі вади людини Вишня-гуморист піддає легкій, доброзичливій насмішці. Пригадаємо хоча б діда Свирида та його кума з «Зенітки» або бабусю з гуморески «Якби моя бабуся встали».

Остап Вишня був неперевершеним майстром у створенні сатиричних портретів, у ліпленні гумористичних характерів за допомогою мовної індивідуалізації.

Вишневий сміх — веселий, щирий, здоровий, у своїй творчості письменник- гуморист органічно поєднував зміст з глибоким національним колоритом. І секрет популярності Вишні, безперечно, — у його єдності з рідним народом.

з «вишневого кореня» «виросла» ціла плеяда талановитих сатириків і гумористів — Олександр Ковінька, Степан Олійник, Дмитро Білоус, Павло Глазо- вий, Юрій Кругляк та інші.

Павло Михайлович Губенко — славнозвісний Остап Вишня — дійсно мав розум вольтерівської гостроти, викривач був незрівнянний, та все ж визначальним, як справедливо зазначає Олесь Гончар, у його вдачі «було саме це: ніжність, душевність, поетичність».

Остап Вишня писав у щоденнику: «Так-от, що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга?

Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися з себе, із своїх хиб, недоліків. І буде такий дружній, хороший сміх… Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…»

Ось такий він був — чародій сміху, незабутній Остап Вишня.

Варіант 2

Чому людям так подобається смішне?' Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до-того ж намагається об'єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю — велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного "чарівника сміху..

3 насолодою перегортаю сторінки "Мисливських усмішок". Бачу усміх нене обличчя автора, який розкриває перєді мною свою душу. З глибоким ліризмом розповідає Остап Вишня про свої дитячі роки. Звичайно, без гумору він не міг обійтися, і, як результат переплетіння лірики та сатири, народилася на світ усмішка "Моя автобіографія". Це не проста біографія; це подорож до країни дитинства, зустріч з батьками, які робили все, що могли, для своєї дитини, хоч вона була не одна — всього сімнадцятеро дітей було в родині Губенків: "Отак між природою, з одного боку; та людьми — з другого, й промайнули перші роки мого дитинства золотого".

Остап Вишня дуже любив свою Батьківщину, намагався підтримати її за будь-яких обставин. Тому в роки війни виходить з друку його славнозвісна гумореска "Зенітка". Головний герой дід Свирид трохи не все життя перебуває в стані війни. Тільки під чає сварок з бабою Лукеркою він був із кумом, і їм доводилося відступати на "зарані підготовлені позиції" (в погрібник) або на "водний рубіж", а в боротьбі з ворогами він один виявляє кмітливість, мужність, відвагу, своїми вилами-трійчатами попротикав животи двом фашистам і сільському старості Паньку Нужнику, від чого вони пішли в "нерикосновеніє" з землею. Ця гумореска раз за разом викликає спалахи то добродушного, то дошкульного сміху.

Особливо ж мене вразили своїм неповторним ліризмом, своїм незабутнім тонким гумором "Мисливські усмішки". Мені здається, аналогів таким творам просто немає. Де ще можна знайти ненав'язливі описи природи, які чарують поетичною мовою і малюють чудові картини української природи?! Це не просто пейзажі. Вони доповнюються тонкими натяками на добре серце мисливців, їхню легку вдачу та глибоке розуміння того, що природа потребує невпинного захисту від людей. Тому рушниця на полюванні стає зайвою річчю. Головне, милуватися красою річок та полів, милуватися багаторічною лісів і… бути просто Людиною. І тоді головним буде не здобич, яку приносять з полювання, а споглядання того, як "швиргається вгорі якийсь космічний хлопчик зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги, рипить віз, дишель свій униз спускаючи, блідне поволі Чумацький шлях, а під ожередом плететься чудесне мереживо з мисливських оповідань…". Оце і є справжнє життя, в якому людина живе поряд і разом з природою, не заважаючи один одному, а даруючи насолоду і захист. Здається, так і чуєш "ніжний шелест очеретів", і "крик бугая на болоті бринить в вухах…", а "загадковий тихий плескіт на озері в… серці одгукується трепетними перебоями…".

Не пройшли повз увагу великого сміхотворця і недоліки, вади, негативні сторони в житті наших людей. Згадаємо гумореску "Усипка, утечка, усушка й утруска". Що ж це за явища? Виявляється, найзвичайнісінькі для нашого суспільства, такі, які відбуваються майже кожного дня. Саркастично Остап Вишня запитує: "Чи гадали ви коли-небудь, щоб такі речі, як гас там чи олія, чи жито, тікали?" І все ж таки виходить, що вони спроможні на це, бо інакше чим пояснити їхнє зникнення? Сатира Остапа Вишні гнівно засуджувала все негативне, що псувало життя людини, примушувала замислитися над недоліками.

Мені здається, залишитися спокійним, байдужим до гуморесок, фейлетонів, усмішок Остапа Вишні неможливо, як неможливо їх забути. Це цілий світ, щедро розбавлений гумором, ліризмом та сатирою. А уся творчість Вишні — це ціла поема під назвою життя. І хоч життя йде далі, і немає вже поряд з нами великого гумориста, його гумор продовжує жити, пробуджуючи в нас найкращі почуття, даруючи нам сміх та насолоду. Якщо ж це відбувається, то це значить, що великий гуморист не вмер; він продовжує жити у своїх гуморесках.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.