Українська література - шкільні твори - 2022

Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні

Всі публікації щодо:
Вишня Остап

Варіант 1

Творчість Остапа Вишні (1889-1956) надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. "Який би я був щаслніїий - занотував гуморист, - якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно усміхнувся!"

Остап Вишня - письменник-новатор, найяскравіша постать національного відродження 20-х рр. Він не тільки розширив тематику, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Оригінальним твором письменника є його "Моя автобіографія".

"Моя автобіографія" - твір, який має кілька мистецьких пластів: інформаційний (наче відповідь на запитання анкети: дата народження, навчання, входження у літературу); образ ліричного героя (Ю. Лавріненко писав, що "Вишня залюбки маскувався під "простачка", який здебільш з усім погоджується, але від нього повівало казковим "дурником", перед яким пасують мудреці і королі"); саркастичне ставлення до літературознавчих та критичних публікацій, у яких йшлося про впливи, нахили, формування письменника ("Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа- картопля, коноплі, бур’яни"); такі складники, як традиції українського народного гумору, іскристий сміх "Енеїди"; сатирично-тумормстичні повісті Квітки-Основ’яненка, інтонації Шевченка ("Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білніі. як білі бувають у нас перед зеленими святами хати… Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських, за-мурзаних. Ходила, бо така тоді "система" була, і ходила вона завжди, коли треба було, і іііко;ін люто. Де тепер вона, та лішйка, що виробляла мені стиль літературний?").

У дусі згадуваної "маски" щиросердне "зізнання" Остапа Вишні про те, як він став письменником: "У 1921 році почав працювати в газеті "Вісті" перекла-дачем. Перекладав, перекладав, а потім думаю собі: "Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім - письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, - думаю собі, - в мене особливої нема, бухгалтерії не знаю, що я, - думаю собі, - робитиму". І зробився я Остапом Вишнею та й почав писати. І пишу собі…".

Уже протягом двадцятих років Остап Вишня видрукував близько 25 збірок "Вишневих усмішок": "Вишневі усмішки (сільські)", "Вишневі усмішки кримські", "Вишневі-усмішки літературні" та інші. Він був най-популярнішим письменником 20-х рр. Теми його усмішок найрізноманітніші: політичне, господарське культурне життя. Найсильнішим виступає письменник як гумористичний описувач побуту післяреволюційного села.

Визволений з беріївських таборів у 1944 р., Остап Вишня знову стає улюбленим і популярним письменником в Україні. У цьому ж 1944 р. видрукувана його "Зенітка".

Письменник писав про свою гумореску "Зенітка": "Я хотів у тяжкі, грізні часи писати щось дуже веселе… щоб і моя робота спричинилась до того, щоб люди і на фронті, і в тилу таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто таки зареготалися. Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказати б, мобілізаційну підбадьорювали ну роль". В основі композиції гуморески діалог оповідача з її героєм дідом Свиридом, котрий про свій вік говорить: "Та хто зна! Чи сімдесят дев’ять, чи вісімдесят дев’ять? Хіба їх полічиш?" Цією деталлю підкреслено всенародність війни з окупантами. Складається гумореска з двох частин: "соп-рикосновеніє" діда Свирида з фашистами і побутові "страже-нія" з бабою Лукеркою - покійною дружиною, в яких дід "так напрахтикувався, що ніяка війна мені ані під шапку". У першій частині Остап Вишня застосовує засоби сатири - бурлескну лексику, лайливі, принизливі слова, вживання форми середнього роду замість чоловічого, саркастичні інтонації. Вила-трійчата, якими Свирид "як щурят подавив" гітлерівців, виростають у гіперболізований образ народної "зенітки". У другій частині, де йдеться про війну з бабою Лукеркою, панує гумор - запальний, вогнистий, що викликав регіт великих аудиторій. Засоби комічного тут - військова термінологія у розповіді про бабу Лукерку, русизми тощо.

Природа була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Ніжно, усією душею відчував він її красу, любив її чудові створіння. Протягом багатьох післявоєнних літ письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за "звучанням, наснажені ласканою лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста, хоча блискітки сміху раз у раз поблискують на їх поверхні. "Лисиця", "Відкриття охоти", "Заєць", "Про мудрого зайця", "Бекас". "Вовк" та інші склали "Мисливські усмішки", які посідають значне місце у творчості письменника. У цих маленьких шедеврах особливо яскраво виявилося органічне злиття двох граней незвичайного таланту Остапа Вишні - гумору і лірики. У "Мисливських усмішках" немає закликів любити природу. Як справедливо сказав М. Рильський, в Остапа Вишні "в душі поезія цвіла", а справжня поезія не буває прямолінійною, декларативною. Природа в "Мисливських усмішках" одухотворена. Письменник наділяє її почуттями і мудрістю, глибоким всепроііикаючим розумінням таємниці Всесвіту. Пейзажі Остапа Вишні - це ліричні малюнки, сповнені змін, руху, оновлення, настроїв, то радісних, то журливих. "Осінь… Ось палає кленовий лист, - умер він, одірвався з рідної йому галузки і падає. Він не падає сторч на землю - ні. Йому так не хочеться йти на вічний спокій, лежати і мліти серед завмерлих собратів своїх… Він кружляє на галявині, то вгору підноситься, то хилиться до землі… Навесні на його місці молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме, хапатиме жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься й росою умиватиметься… " ("Вальдшнеп"). Ліричний герой "Мисливських усмішок" - людина дотепна, оптимістична, завжди у життєрадісному настрої.

"Мисливські усмішки" - яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й в усій українській сатирично-гумористичній літературі.

Варіант 2

Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість — радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили.

Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У чому ж полягає його ліричність? Та, мабуть, у його світосприйманні. Він не просто милувався українською природою, він зачаровувався нею. Коли я читаю його твори, мені здається, що він навіть розумів її. Його прикраси, душевно-ніжні ліричні відступи присутні майже в кожному його творі, в кожній усмішці. Це невеличкі за розміром уривочки, як промінчики весняного сонечка, зігрівають читача, а сам текст роблять світлішим та теплішим.

Остап Вишня — сатирик. На жаль, про Вишню-сатирика відомо не так багато, як хотілося б. Ні, його сатиричні твори існують, але можна тільки уявити, скільки б міг висміяти цей письменник, скільки б він міг викрити, якби не цензура комуністичної партії. Ложе сьогодні не таємниця, що на його твори рецензії давав сам Йосип Сталін. На мій погляд, одним із найцікавіших його сатиричних творів є "Усипка, утечка, усушка й утруска". Цей твір дуже вміло й дотепно викриває бюрократичне безладдя того часу, те "казна-що", яке творилося в українській економіці.

Гумор Остапа Вишні є найцікавішою частиною творчості. Я відверто захоплююсь цією людиною. Його гумор справді безсмертний, адже він примусив нас посміхнутися через стільки років. Більш за все мені сподобались ті усмішки Остапа Вишні, в яких описується життя та побут українського селянства. Цей гумор не злий, а добрий, сонячний. Герої усмішок не соромляться своїх вад, але бажають стати кращими.

Звичайно ж, найголовнішою заслугою Остапа Вишні є те, що він започаткував в українській літературі жанр усмішки. Він змушував людей посміхатися, відчувати себе щасливими, незважаючи на все те, що коїться навкруги. А чи не є це найголовнішою заслугою будь-якого письменника?



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.