Українська література - шкільні твори - 2021

Поетичний малюнок літньої грози в поезії М. Вінграновського «Грім»

Всі публікації щодо:
Вінграновський Микола

Мені дуже сподобався вірш «Грім» М.Вінграновського. Автор надзвичайно точно й майстерно описує грозу. Особливо жхочеться зупинитися на образі грому, якому поет надає людських рис. Він-грановський досить влучно представив грім в образі суворого дядька. Але дядькоцей зовсім не злий, а навпаки, намагається допомогти природі:


Грім жив ухмарі, і згори Він бачив, хто що хоче…

Він турбується і про яри, які давно чекають на грозу, і про озера, якініби вмиваються літнім дощем. Але особливої користі грім приніс фруктовомусаду, де дерева гнулися під тягарем плодів. Натрусив слив з переобтяженоїсливи, не залишився байдужим і до прохань груші, яка теж мріяла звільнити своївіти від стиглих фруктів. До речі, груша в автора теж олюднена, промовляє догрому людською мовою:

Трусніть ігрушку, дядьку грім,

Бо важкомені дуже…

Взагалі, явище грому і грози автор представляє, як розумну силу, якадіє на користь природі. Коли читаєш цю поезію, хочеться і собі жити у гармоніїіз природою і оточуючим світом.

II варіант

Поезію відомого українського поета МиколиВінграновського характеризує споглядання природи, зворушливість, ліричність, любовдо рідного краю.

Мені дуже подобається його вірш «Грім», бо вінсхожий на казку. Автор вдається до фантастики і всім знайоме природне явище — грім — змальовує в романтичному плані.

Грім у творі постає живою істотою, яка вміє розмовляти, мріяти, думати, має власні прихильності та улюблені справи. Читаючи вірша, мидізнаємося, що грім живе у хмарі і понад усе любить гриміти:

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти,

Що ажтремтів, що аж горів На трави і на квіти.

Автор зображує грім добрим персонажем. Живучи у вишині, він бачитьзгори, хто чого хоче, і завжди прагне допомогти: напоїти дощем землю, прикрасити краплинками квіти та інше:

Налив грозою грім яри,

Умив озерамочі.

Головний герой вірша співчутливо ставиться досливи, яка схилила своє гілля до землі під вагою плодів. Він натрушує «зісливи слив», щоб дереву стало легше. Коли ж до нього звертається груша зпроханням звільнити і її від стиглих грушок, він погоджується:


І дядькоГрім сказав собі: «Потрушу я грушу…»

рід

фр

вц

сл

М.Вінграновському вдається так яскраво змалювати картину літньої грози, щоздається, ніби всі персонажі дійсно живі і з ними можна поспілкуватися. Віршвчить нас любити природу і плекати її красу.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.