Українська література - шкільні твори - 2026

Порiвняльна характеристика образiв простоï сiльськоï дiвчини Устини та освiченоï панночки (за повiстю «Iнститутка»)

Всі публікації щодо:
Вовчок Марко

Життєвi iдеали крiпачки та панночки. (Устина мрiє стати вiльною, а панночка

Ї розбагатiти за рахунок експлуатацiï селян-крiпакiв. )

II. Основнi риси характеру.

1. Повага Устини до простих людей i зневажливе ставлення панночки до бiдних.

(Устина щира i привiтна з подругами-крiпачками. Щиро спiвчуває Катрi,

заступається за стареньку бабусю, вiд’ïжджаючи до мiста, прощається з нею,

як iз рiдною матiр’ю. Допомагає i хазяйцi у мiстi. Панночка ж iз презирством i

зневагою ставиться до бiднiших за себе людей. Коли крiпаки лiкаря зустрiли

ïï хлiбом-сiллю, вона дуже розсердилася. Крiм ненавистi й

роздратованостi, нема нiяких почуттiв у панночки до крiпакiв. )

2. Доброзичливiсть Устини й безсердечнiсть та жорстокiсть панночки. (Устина

доброзичлива, лагiдна. Навiть свою мучительку не проклинає, а здивовано думає:

«Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!» Панночка ж дуже жорстока, зла. Вона

знущається з Устини, б’є стареньку бабусю, примушує всiх тяжко працювати. )

3. Природний розум Устини й обмеженiсть панночки. (Устина неписьменна, але вона

спостережлива, умiє правильно робити висновки з побаченого чи пережитого.

Панночка ж навчалася в Iнститутi благородних дiвиць, але всi науки, за

ïï власним висловом, «в одно ухо впускала, а в друге-випускала». Вона

нiчому не навчилася, коло ïï iнтересiв було обмежене трьома предметами:

музикою, танцями й французькою мовою. Розповiдь панночки про навчання справила

неприємне враження навiть на крiпачок, i вони роблять правильний висновок:

«…чого там панночки нашоï не навчено! А найбiльш, бачся, людей туманити!»)

4. Глибина й щирiсть почуттiв Устини й вередливiсть панночки. (Устина глибоко й

щиро кохає Прокопа. Потiшає в горi, допомагає зносити тяготи солдатського життя.

Сiм рокiв чекала вона чоловiка, нi на хвильку не забуваючи про нього. Протилежне

почуття у панночки. Щодня якiсь примхи. А одружившись iз лiкарем, не рахується з

його думкою, пiдкоряє його волю. Спостерiгаючи за ставленням панночки до лiкаря,

Устина зауважує: «Чудне панське кохання». )

5. Ввiчливiсть Устини та грубiсть панночки.

III. Мова й портрет персонажiв як засiб характеристики. (Марко Вовчок,

домагаючись художньоï правди, показала величезний контраст мiж зовнiшнiстю

панночки та ïï характером, бо бачила красу людини в людяностi, щиростi,

доброзичливостi. Портрет же Устини повнiстю гармонує з ïï внутрiшнiми

якостями. )

IV. Ставлення автора до образiв Устини та панночки.