Українська література - шкільні твори - 2026
Пробудження історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля»
Всі публікації щодо:
Вороний Микола
Бунтівна душа патріота України. (Революція 1917 року похитнула основи Російської імперії, знищила царизм. Її гаслами були: «Земля селянам», «Заводи робітникам», «Воля народам». Микола Вороний захопився ідеями революції, але дуже скоро почалися репресії і фізичне знищення української інтелігенції. Миколу Кіндратовича переслідували, засудили до страти. У 1938 році він був розстріляний. Поета знищили за те, що він не міг зносити неволі, не терпів неправди. Його душа була вільна і бунтівлива.)
«Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне».
Життя сина половецького хана в Києві. (Син половецького хана ще маленьким потрапив у полон. Князь Володимир Мономах полюбив його за вроду, оточив почтом, розкошами. Хлопчик став поступово забувати рідний край.)
Туга половецького хана за втраченим сином. (Половецький хан сумував за коханою дитиною і вирішив повернути сина. Він покликав співця і дав йому наказ піти на Руську землю, знайти сина і розповісти про те, як батько побивається за ним, заспівати хлопцю половецьку пісню, а як усе те не поможе, то дати понюхати степову траву євшан-зілля.)
Прозріння сина степів. (Гудець пробрався у Київ, знайшов сина половецького хана, розповів про батька і родину, заспівав йому пісню про лицарські походи, нагадав материнську колискову. Але хлопчина вже забув і батька, і родину. Та коли співець дав юнакові понюхати євшан-зілля, хлопець згадав батька, волю, рідні шатра і рідних людей.)
Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати!
(Син половецького хана покинув розкішне життя на чужині і повернувся в рідний степ. Поемою «Євшан-зілля» Микола Вороний будить історичну пам’ять українців. Зворушливо звучать запитання до співвітчизників, чи вони не відцуралися України-неньки, чи ще ховають жаль і кохання до неї у своїх серцях? Де знайти зілля-привороту, яке нагадало б українцям про любов до рідного краю, вивело б нас на широкий шлях? Не в чужих землях росте євшан-зілля, а на рідній землі.)