Українська література - шкільні твори - 2021

Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова

Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Варіант 1

Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо.

Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини — оповідну і повчальну.

Так, наприклад, у байці «Лисиця-жалібниця» в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх треба стерегтись. У першій частині байки розповідається про певну подію, тому цю частину називають оповідною. У другій дається висновок: автор немов підказує нам, яких людей слід розуміти під алегоричними образами (Лисиця — «лукавий чоловік», лицемір), тут же висловлює повчання, тому ця частина байки називається повчанням, або мораллю.

Нещадно грабували народ поміщики-кріпосники. Але не кращі були за них і чиновники, які служили у різних царських установах. Ці людські п’явки самовіддано захищали інтереси багатіїв, покривали їх злочини, спільно з ними грабуючи простих людей.

Антинародну суть діяльності судових чиновників викриває Л. І. Глібов у своїй байці «Щука». Щука — хижачка. Живучи у ставку, вона заїдала і обдирала слабкіших за себе. Ця пройдисвітка нікого не боялась, бо потайки посилала Лисиці хабарі. Коли Щуку притягли до суду, вона в усьому поклалася на Лисицю і не помилилася — Лисиця врятувала її. Судові чиновники, або хабарники, щиро боронять інтереси тих, хто більше заплатить. Л. Глібов виступає проти несправедливого суду, хабарництва і кругової поруки.

Однією з найбільш яскравих байок Глібова, спрямованих проти кріпосницького хижацтва, є байка «Вовк та Ягня». У цій байці автор розкриває взаємовідносини між кріпаками і кріпосниками. У образі Вовка змальовано жорстокого кріпосника-самодура, безсоромного насильника; в образі ягняти — кріпака-селянина, який майже без протесту підкоряється волі свого пана. У байці автор засуджує зажерливість і свавілля поміщиків-кріпосників, глибоко співчуває важкій долі поневоленого народу. Кріпаки і кріпосники — непримиренні вороги. Цей висновок стверджує в байці сам Вовк:

Хіба не знаю я, не чув,

Що ви усі мене б із’їли,

Якби вловили?

Собаки й вівчарі твої,

Усі ви — вороги мої. Отже, стислою розповіддю, винятково простим і в той же час глибоким змістом, тонким натяками байки викривають вади у стосунках між людьми, у характерах і вчинках окремих людей і в той же час прищеплюють нам непримиренність до свавілля, зла і несправедливості.

Варіант 2

Відомий український байкар Леонід Глібов у своїх творах висміював і гостро критикував брехливість, підлабузництво, хвалькуватість, неробство, несправедливий суд, жорстокість панів та інші вади тогочасного суспільства. Основою будь-якої байки, зокрема байки Л. Глібова, є алегоричність образів та дій.

Наприклад, у байці під назвою «Лисиця-жалібниця» в першій частині автор розповідає про жорстокий і лицемірний вчинок Лисиці, а в другій частині доводить, що такі ж Лисиці існують і між людьми, і їх треба стерегтися. Перша частина цієї байки розповідає про певну подію, тому й називається оповідною. А друга частина схожа на висновок, у якому автор підказує читачам, яких людей він має на увазі, розповідаючи про лицемірну Лисицю. Тут же висловлюється і повчання, тому друга частина байки називається мораллю або повчанням.

У ті часи, коли жив і творив Л. Глібов, поміщики-кріпосники нещадно грабували український народ. Не кращі за панів були і чиновники, що служили в різних царських установах. Вони спільно з багатіями грабували простих людей, покривали панські злочини і самовіддано захищали інтереси можновладців. Саме таких народних п’явок, їхню антинародну суть, несправедливість судів Л. Глібов викриває у байці «Щука».

Щука — найнебезпечніша річкова хижачка. Живучи у ставках та річках, вона з’їдає слабкіших за себе. Та коли Щуку одного разу притягли до суду, вона в усьому поклалася на Лисицю-суддю і не помилилася, бо та її врятувала і повністю виправдала. Судові чиновники, як ті Лисиці, майже відкрило брали хабарі і захищали інтереси тих, хто більше платив. Автор байки «Щука» виступає проти кругової поруки, хабарництва і несправедливого суду.

Однією з найцікавіших байок Л. Глібова, направлених проти хижацтва кріпосників, є байка «Вовк та Ягня». У цьому творі в образі Вовка виступає жорстокий кріпосник-самодур і безсоромний насильник. А в образі Ягня змальовано кріпака, який підкорюється волі пана, майже не протестуючи. Л. Глібов у цій байці засуджує свавілля та зажерливість поміщиків і висловлює глибоке співчуття важкій долі поневоленого українського народу. Кріпосники і кріпаки — це непримиримі вороги, що й стверджується у байці словами Вовка:

«Хіба не знаю я, не чув,

Що ви усі мене б з’їли,

Якби вловили?

Собаки й вівчарі твої,

Усі ви — вороги мої».

Отже, тонкими натяками, глибоким і в той же час незвичайно простим змістом, стислою, але сильною розповіддю байки Л. Глібова викривають вади у вчинках і характерах окремих людей, у стосунках між людьми, прищеплюють непримиримість до несправедливості, зла і свавілля.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.