Українська література - шкільні твори - 2024

Викриття «легкого» життя й утвердження традиційних етичних цінностей у байках Л. Глібова

Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Байкарська творчість Леоніда Глібова була новим етапом у розвитку цього жанру в Україні. Починав він з творчих перекладів та переспівів вже відомих творів, згодом використовував поширені сюжети, які до нього розробляли І. Крилов, Є. Гребінка, Л. Боровиковський та інші. А більше двадцяти байок написано Л. Глібовим на цілком оригінальні сюжети.

Головною темою більшості творів байкаря було викриття людських вад, породжених суспільним устроєм, показ тих рис характеру, того способу поведінки, який вбиває в людині все людське, перетворює її на раба пристрастей та дрібних забаганок. Звичайно, цим страждали більше представники вищих верств суспільства, письменник засуджував сваволю панів, хабарництво та продажність чиновництва та суддів, облудність та пустопорожність обіцянок лібералів.

Алегоричні образи якнайкраще передають ставлення байкаря до того чи іншого суспільного явища, риси людського характеру. Наприклад, Вовк з байки «Вовк та ягня» — втілення панського всевладдя, безкарності свавільних та нелюдських вчинків, його звинувачення нелогічні, доведені до абсурду. Письменник вдало створює образ жорстокого, брутального, свавільного та зажерливого створіння, і ще яскравіше цей образ розкривається в контрасті із сумирним, лагідним та безправним Ягням.

Ще один вдалий алегоричний образ — це Коник-стрибунець, що «цілісінькеє літо не вговаючи співав*. Глібов нагадує, що не можна жити сьогоднішнім днем, весь час бенкетуючи та святкуючи, бо всяке «легке* життя може скінчитися в одну мить:

Хто кохав життя ледаче,

Непереливки тому.

Ще один образ любителя поніжитися на перинах постає у байці «Цуцик*. Леонід Глібов відверто засуджує всіляке плазування, лицемірство. І хоча Цуцик завжди чистенький, пухнастенький, ситий та веселий, куди симпатичніший і письменнику, і читачам дворовий пес Бровко. Він чесний і відвертий, ніколи не буде «на задніх лапках по-вченому служити. Особисто в мене такі люди, як Цуцик, викликають огиду, вони швидко забувають, звідки вийшли, і починають зверхньо -явитися на колишніх знайомих. Я гадаю, що подібний снобізм нічого доброго не принесе, бо людина, яка плазує перед вищими за соціальним статусом, перестає бути людиною.

Звичайно, головним об’єктом викриття для Глібова була оточуюча його дійсність, людська зажерливість, невігластво, пихатість, зарозумілість, лицемірство та прислужництво. Висміюючи ці ті інші людські вади, байкар утверджував найкращі риси людини, ті морально-етичні цінності, які здавна були традиційними для нашого народу.