Українська література - шкільні твори - 2024

Дзеркало байкаря (за байками Л. Глібова)

Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Дзеркало це предмет, якийдозволяє побачити себе очима інших.

Вади та достоїнства виступають одразу якна долоні. У літературі таким дзеркалом є байка. Це твори, у яких алегоричновикриваються людські вади. Тільки головні герої — найчастіше тварини. Одним ізвидатних українських майстрів байки був Леонід Глібов.

У своїх байках Л. Глібов засуджуєнесправедливість влади, су- дочинства, панської верхівки, а також негативнілюдські якості. Так у байці «Щука» ми бачимо несправедливий суд, заснований нахабарництві. На жаль, ця проблема подекуди і досі залишається актуальною. Утворі «Вовк і Кіт» доводиться справедливість народного прислів’я «Що посієш, те й пожнеш». Вовк, який «всім тут добре надоїв», не зміг знайти порятунку.Мудрий Кіт показав йому хибність колишньої поведінки Вовка:

І так-таки ти сам себе вини: що, братику, посіяв, те й пожни.

В образах тварин легко пізнати людей, томусміх над людськими вадами стає ще кумеднішим. На мою думку, кожному требауважно придивитися в «дзеркало» байкаря. Раптом ви помітите свої негативніриси. Але ніколи не пізно виправитися. Щоденно працюйте над собою, щоб не статикумедним героєм байки.

II варіант

У творчому доробку Л. Глібова байки посідають почесне місце. Протягомбагатьох років поет відображав у алегоричному світі байки проблеми тогочасногосуспільства. Серед найвідоміших творів байкаря можна назвати такі: «ВовкіКіт», «Мірошник», «Вовк та Ягня», «Мишача рада», «Перли і Свині», «Цуцик», «Лисиця-жалібниця», «Жаба і Віл» та багато інших. Часто сюжети, мотиви й образибайок Л. Глібов запозичував у інших поетів. Проте від своїх попередниківукраїнський байкар відрізнявся тим, що виразно відображав національнийхарактер. Зокрема це можна прослідкувати на мовному рівні байки відзначаються великою кількістюпестливих форм та колоритних українських слів. З іншого боку, проблеми, поставлені у творах українця, мають універсальний характер, тобто знайомікожній людині на землі. Як приклад можна навести байку «Вовк та Ягня». Цікаво, що поет змінює структуру байки: головну думку він наводить на початку творуперед фабулою, а не навпаки. Цей перший гучний акорд налаштовує читача навідповідне сприймання байки:

На світі вже Оавно вгається.

Що нижчий перед вищим гнеться,

А більший меншого кусає та ще й б’є —

Затим що сила є….

Якщозвернутися до історії, стає зрозумілим, що байкар в першу чергу говорить пронесправедливість соціального устрою того часу, зокрема жорстокістькріпосництва. Статус пана, власника змінював свідомість людини настільки, щовона переставала сприймати інших людей саме як людей. Кріпаки були робочоюсилою нарівні з тваринами. Вони мали беззаперечно виконувати накази власника, якими б безглуздими вони не були. Кріпосники вирішували долю людей: ком"можна одружуватися, а кому ні: кому можна бачитися із рідними, а кому ні. Заневиконання наказу на людей чекало страшне покарання, аж до позбавлення життя.

Кріпакиабо беззастережно приймали такі правила, або намагалися врятувати своє життя.Вони втікали, їх ловили й повертали до хазяїна. Найсильніші духом все однодосягали своєї мети. Так було утворено найдемократичніше у світі козацькетовариство.

Звісно, Л. Глібов не міг прямо називати персонажів цієї життєвої драми. Тоді з’явилисьалегоричні образи Вовка та Ягняти. Фабула байки проста. Маленьке Ягнятко приходитьдо річки напитися води. Тут його зустрічає страшенний та здоровенний Вовк.

Звернемоувагу на такі слова:

А Вовк, неначе комісар, кричить

(Він, щоб присікаться, знайиіовпричину)…

Вовкне міг причепитися до Ягняти, але вигадав причину. Що ж, сила й безкарністьпороджують злочин. У тюму тільки не звинувачує хижак беззахисногомалюка: мовляв, він образив його, а якщо не він, то брат, батько і подібне.Ягнятко тільки й наважується сказати, що він не винен, оскільки навіть води невстиг випити. А Вовк відразу ж поспішає його звинуватити у брехні.

Так, ситуація безглузда, але, водночас, страшна. Більше того, такі ситуації не поодинокі в наш час. Деякі безсоромнілюди, тішачись своєю силою, принижують та знущаються над слабкими. Добре, якщо скривджений може дати гідну відсіч няхабі, а не загине, як маленьке ягняпоблизу річки. Байки Л. Глібова навчають ставитися до інших людей із повагоюта шанобою.