Українська література - шкільні твори - 2024

Героїчні сторінки жипя запорожців

Всі публікації щодо:
Гоголь Микола

М. Гоголь у своїй повісті «Тарас Бульба» із захопленням, надзвичайним піднесенням говорить про Січ, яка є, на його думку, колискою волі. Читаємо у тексті: «Так ось вона. Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!». Вільною козацькою республікою, «розгульним Запорожжям» зображає автор Січ. Та разом з тим письменник підкреслює, що «це був справді надзвичайний прояв руської сили: його викресало з народних грудей кресало лиха». І тут він не відступає від історичної правди: адже на Січ завжди приходили ті селяни, які втікали від кріпацького гніту і палали бажанням знищити усілякого роду поневолювачів. Недарма козаків називали охоронцями південних окраїн Російської імперії, їх боялася вся Європа.

Козаки були вірними своїй Січі, називали її «наша мати». Вони змінювалися на Запоріжжі: із розгульної юрби перетворювалися на славне військо, «яке і в свавільному безладді своєму зберігало лад, обдуманий для часу битви». Для них найголовнішим у житті ставали три поняття: віра, вітчизна, товариство.

Метелиця, Шило, Писаренки, Бородатий, Кукубенко, Демид Попович, Ка- сян Бовдюг та багато інших — ось ці славні лицарі, які ладні були життя віддати за віру, за Січ. Вони сміливі, мужні, завзяті, веселі, влучні на язик, людяні, гуманні, вірні своїй справі, вітчизні, товариству. Та разом з тим козаки жорстокі до ворогів, не прощають зради, грабіжництва, ницості.

М. Гоголь поетично описує запорожців, досить широко використовуючи фольклорні елементи: постійні епітети, порівняння, повтори, фольклорні образи. Це надає мові твору підвищеної емоційності, співучості, наближає її до народних дум. Запорожці постають казковими богатирями, які вірні своїй вітчизні, своїй справі, мужні, сильні, сміливі, людяні, гуманні, непримиримі до ворогів.

Не можна не погодитися з автором, який писав: «Не гине жодна великодушна справа і не загине, як мала порошинка з рушничного дула, козацька слава». Ось уже скільки століть відділяють нас від тих героїчних часів, а згадка про славних запорожців живе в народних піснях, легендах, переказах як героїчна сторінка державної історії.