Українська література - шкільні твори - 2026

Звертання з далечини - Павло Грабовський

Серед українських поетів-в’язнів, яких було багато в історії вітчизняної літератури, Павло Грабовський займає важливе місце. Його поезія сповнена глибоких роздумів про найскладніше у світі: людину, людство, сьогочасне, майбутнє. Грабовський перш за все поет-громадянин, демократ, щирий українець.

Такі люди не вагаючись клали своє життя на вівтар свободи.

«До Русі-України» — таку назву має вірш Павла Грабовського, який є зверненням до Батьківщини. Це своєрідне побажання — просте, невибагливе й водночас універсальне:

Бажав би я, мій рідний краю,

Щоб ти на волю здобувавсь…

Поет не є категоричним, і це змушує читача замислитися над «програмою» Грабовського. Найголовніше з побажань, адресованих Україні-Русі, звучить так:

Щоб Русь порізнена устала

З-під віковічного ярма.

Ці рядки написані в 1894 році, коли, здається, про кріпосне право час було забути. Проте в Грабовського немає жодних ілюзій щодо царату: цей режим має бути докорінно знищений.

Відлунням поезії «До Русі-України» є твір «До українців». Тут українська щира душа поета відкриває найпотаємніше — бажання вільного розвитку нашого народу:

Чи до краю спита чаша, —

Рабства чаша вікова?

Побудований з трьох строф-питань, вірш «До українців» примушує замислитися взагалі над поняттям свободи.

Шлях любові та освіти

Нас навіки поєдна! —

Так відповідає Павло Грабовський на три складні запитання, поставлені у вірші.

Сатирою на сучасність є поезія «Орли». Назва твору — це зла іронія, адже мова тут іде про «синів» України, які занедбали «рідну мовоньку» й радо напихають кишені грішми, А разом із грішми «орли» враз набралися дурної «малоросійської» пихи:

Ще й волають на мир

Гірш Московщини:

«Що за хлопський кумир

Народовщини!»

Ця ситуація в історії України повторювалася неодноразово. І кожного разу, так би мовити, далі їхати було нікуди. І Україну починало кидати у війни, смути, злидні. Та й що інше може статися з матір’ю, якої одцуралися діти? Сатира поезії «Орли» зла й гірка.

Але перш за все правдива.

Поезія «Дітям» адресована українській юні. Своєю будовою твір нагадує народну пісню — так само вільно й розложисто тече ця мелодійна й водночас римована мова.

Не кохайтесь у користі

З її шматтями,

А прямуйте жити вмісті,

Бути браттями! —

Закликав Павло Грабовський.

Лексику й синтаксис народнопісенної творчості поет використав тут заради якнайпрозорішої зрозумілості твору, а також задля того, аби показати власну єдність з рідним народом. Поезія «Дітям» звучить як відлуння поезії «Орли»: дітей буде навчено правильній життєвій позиції, а «орлам» уже нічим не зарадиш.

Цикл віршів «До Н. К. С.» звернений до жінки — друга по боротьбі. Це вершина ліричної творчості Павла Грабовського.

Такої певної, святої,

Такої рідної, як ти,

Такої щирої, простої —

Вже більше, мабуть, не знайти.

У цих рядках кількома широкими мазками відтворено портрет жінки, яка гідна бути другом поета-революціонера. Вона не лише ідейний соратник, але й вірний товариш, яскрава особистість. Ця жінка владна не лише підкорити своїми людськими чеснотами, а й прикрасити життя. Жінка-мрія, жінка-ніжність, жінка-сила — ось три іпостасі, які вирізняє в таємничій «Н. К. С.» Павло Грабовський.

Життя трагічне за своєю суттю. Адресат поетичного циклу помер: «Без жалю загублено силу». Тамуючи душевний біль, Грабовський звертає увагу перш за все саме на силу, яка не встигла повністю проявити себе в боротьбі й повинна піти за межу життя.

А опісля смерті лишається пам’ять.

Таємниця «Н. К. С.» добре знана в історії української громадської думки й літератури: це Надія Сигида, дружина Павла Грабовського. І до неї звернені найпроникливіші рядки:

Таку не часто скинеш оком,

Такою тільки що марить…

А раз зустрінеш ненароком —

Навіки долю озарить!

Павло Арсенович Грабовський зробив великий внесок у вітчизняну літературу кінця XIX століття. Небагато хто до нього зумів так ясно репрезентувати власну громадську позицію, послідовно обстоювати принципи демократії Та свободи. Мужні й водночас ніжні, його поезії надихають на боротьбу, і ця боротьба вбачається Павлові Грабовському переважно боротьбою ідей.

Саме за це ми щиро цінуємо творчість поета-патріота, громадянина й гуманіста Павла Грабовського.