Українська література - шкільні твори - 2023

Значення творчої спадщини П. А. Грабовського

I. «В мені завжди жив над усе українець». (В усіх поетичних творах, у публіцистиці, листах П. Грабовський виступає як свідомий патріот України. І численні переклади українською з різних мов світу мали на меті зробити найкращі взірці світової літератури надбанням української громади.)

II. Співець української волі. (Домінуючим мотивом поезії Грабовського стала Україна, її доля. Поетичних збірок випущено усього шість, з них лише одна — «Кобза» (1898) — вийшла друком у підросійській Україні, видана у Чернігові за активної участі Б. Грінченка.)

1. «Пролісок» — перша спроба. (Назва символічна, бо 108 віршів, які склали збірку, ніби той пролісок — незахищений, тендітний, що ледве пробився з-під снігу і таки дійшов до читача. За мотивами збірка багатопланова, проте центральний образ — Україна. Багато у збірці поезій-звернень, за жанром близьких до послання: «До українців», «Народові українському», «До України», «До Русі-України» тощо. Дуже гострий цикл з чотирьох віршів «До українців». Образ уярмленої України постає з низки опорних слів: «раб» — «кайдани» — «без світа» — «зв’язані руки» — заборона мови. Закликає ж автор прокинутися: «Вставайте, українці! Рушаймо без ляку!» Але не до сокири, не до крові закликає поет: «Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти». Ідея освіти як запоруки національної свідомості — одна з найголовніших у всій творчості.)

2. «За Європою наш слід!» (Багато віршів у збірках «З чужого поля» (1895), «З півночі» (1896), «Доля» (1897) та інших звернені до інтелігенції, бо саме вона, на думку поета, має вести націю, пробуджувати свідомість:

Шлях любові та освіти Нам навіки поєдна!

Слова з вірша «До сіячів» із першої збірки також звернені до інтелігенції — сіячів «правди всенародної та братерства». А у вірші «Наша слава» поет виголошує гасло: «Наше гасло — братня згода», а завершує вірш словами: «За Європою наш слід!» Прочитання віршів з погляду українця відкриває справжній напрям думок поета і розкриває його актуальність для сьогодення. Отож мрія про волю для Грабовського укладалась у форми цивілізовані, як і годиться представникові давньої європейської нації.)

III. Публіцистика та листи. (До творчого доробку поета включаємо й листи, оскільки в них етична, естетична, громадянська позиція поета. Зокрема це листи до І. Я. Франка (їх надруковано разом 22), до М. Павленка, Б. Грінченка (32 листи), до видавця львівського журналу «Зоря» Василя Лукича. У них П. Грабовський викладає свою концепцію щодо національного питання, стверджуючи, що саме інтелігенція має стояти не лише на боці освіти, а й «економічної забезпеки народу». І далі: «Нарід наш мусить поднятися

у розвитку до ІНШИХ освічених народів, остаючись тим часом народом українським». У статті «Лист до молоді української» (1894) Грабовський писав, що «від загибелі нації терпить не тільки вона сама, а і вселюдськість взагалі, бо кожна освітна народність вносить і дещо свого в скарбницю всесвітню… мусимо бути європейцями на ґрунті українському!» У цьому «Листі до молоді української» ідея «європейства на ґрунті українському» пропонується через конкретні дії, сформульовані у шести пунктах. Вони сучасні й зараз. Публіцистика Грабовського представлена статтями на різні теми: «Економічна безвикрутність благословенної Полтавщини», «Дещо про освіту на Україні», «Микола Гаврилович Чернишевський», «Дещо про творчість поетичну», «Московські переклади творів Шевченкових» та багато інших. Його публіцистика гостра, пристрасна, відверта й пряма в оцінках, по-громадянському свідома і мужня і засвідчує принципи Грабовського — патріота України.) Перекладацька діяльність. (Незважаючи на тяжкі умови, технічні труднощі роботи, брак словників, Грабовський склав цілу антологію світової поезії українською мовою, переклавши твори таких авторів, як Ада Негрі (з італійської), Мюссе (з французької), Петмаєр (з польської), Румеберг (з фінської), Ленгрен (з шведської), а з англійської перекладав твори Бернса, Лонгфелло, Байрона, Шеллі. До збірки також увійшли численні переклади зі слов’янських мов та німецької, угорської, які спочатку були перекладені російською. Ці роботи були майстерні, оригінальні і зроблені задля того, щоб познайомити українського читача з видатною поезією світу, нести світло пізнання і культури українському народові.)