Всі публікації щодо:
Фольклор

Творчі роботи наших відвідувачів

Берегиня

Берегиня була богинею земної суші, матір’ю всього живого, захисницею людини, природи та добра, охоронницею дому. Недарма наші пращури гор-дилися її заступництвом. Усі знали, що Берегиня щедра на добрі діла, прихи-льна до тих, хто здобуває хліб насущний чесною працею в полі. Вона обері-гала кожне поселення, кожну хату, кожну родину. Вона допомагала кожній людині знайти свій притулок, свій берег у житейському морі. А ще ревно оберігала священні звичаї предків.

Сама Берегиня являлася смертним нечасто. Зате уособлення її – білокура береза – завжди була перед очима. Тому всі пошанування великої богині зем-лі й добра відбувалися за незапам’ятною традицією біля молодих беріз. Якщо ж із якоїсь причини гуртом до гаю чи до лісу йти було не з руки, то парубки-посланці приносили зрубане деревце і встановлювали його посеред чисто заметеного подвір’я чи сільського майдану.

Найчастіше так робилося в перший день Зелених свят – Трійці. Бо саме цей день вважався днем богині Берегині. Його особливо чекали, до нього особливо готувалися всі дівчата : адже в цей день Берегиня власноруч наді-ляла кожну дівчину долею. На молодих берізках сплітали вони вінки, потім дарували одна одній крашанки. Тут же загадували і своє майбутнє. Берізки при цьому прикрашалися стрічками, вишиваними рушниками, біля них води-лися хороводи. Дівчата співали :

Пусти мене, мати, у гай погуляти,

До білої берізоньки – про щастя спитати…

Під час свята богині землі возвеличувалися плодоносні сили Берегині, сла-вилися її доброта і щедрість. І протягом усіх днів Зеленого тижня берізки бу-ли в особливій пошані. Бо вони після свята віддавали свою силу зеленому по-лю, молодим хлібам, щоб сприяти урожаю для загальнолюдського блага.

Від роду до роду передавала Берегиня найвагоміші людські надбання. Отож саме завдяки цьому і виживали люди в часи страшних потрясінь і лих, що випадали на долю України.

Бежмежну любов і шана до богині Берегині наших пращурів втілилася у обереги – наші прадавні символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювалися у побутових речах, їх шанували, про них скла-дали легенди. Вишитий рушник, вишиванка, писанка, лялька, віночок, кали-на, верба, лелека – без них і сьогодні важко уявити нашу Україну.

А найдавніший зразок оберега – берегиня-ляля. Ляльку-берегиню створи-ли понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір мис-тецтва. Народна лялька дуже екологічна, чиста, образна і символічна. Така лялька має умовний силует. Створювали насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з намотаним нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, со-лому, кукурудзиння, нитки, ганчір’я. Лялька була оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої дитинки, щоб у хаті не селилися домовики. Ляля забавляла дитя, допомагала йому пізнавати світ, пе-ребирала негативну енергію, забирала хворобу. Ляльку віддавали богам на здоров’я, урожай, дощ.

Віддавна лялька вважалася ритуальною – матері робили їх для дітей, бабусі – для онуків, а нареченим дарували, щоб у них народжувалися діти. Ляльок зберігали. Дівчатка виростали, ставали мамами, а ляльок передавали своїм донькам.

В наш час майже у кожного є вдосталь фабричних іграшок, в тому числі і ляльок. Однак значно цікавіше бавитися іграшками і ляльками, зробленими власноруч. Виготовлені власними руками, вони стають справжніми оберега-ми дому, а також створюють неповторну атмосферу в кожній оселі.

Давайте всі разом відродимо наші прадавні добрі символи – обереги. Вони захищатимуть наші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до прийдешніх поколінь. Тож давайте плести собі віночки на долю, робити ля-льки, малювати писанки, вишивати рушники і сорочки, оберігати лелек, са-дити калину і вербу біля рідного дому. Нехай вони вбережуть нас від зла, підлості і неправди.

Петров Олександр Олександрович ( 12 років ) м.Львів