Всі публікації щодо:
Зарубіжна література
Творчі роботи наших відвідувачів
Ваколюк Вікторія — Ідеальний простак (твір-роздум за твором Вольтера „Простак“)
Хто каже, що правди нема,
Брехня і обман тільки є?
Але так не вважає
Філософ Марі Аруе.
Нехай багатство і влада
Великих людей псує,
Але совісні й чесні
Були, будуть і є.
Може, їх дуже мало
І видно лиш брехунів,
Або їх хова сивина
Та мало коротких днів.
Де ж подівалися чисті
Від пріоритетів?
Ті, що зривають зорі,
Ті, що ловлять комети?
Ті, хто без забобонів,
Безпідставних страхів?
Без безглуздих законів,
Без абсурдних гріхів?
Мабуть, у цих пошуках
Розчарувався Вольтер:
Бо не має Франція
Подібних людей тепер.
Тому у його творі
Істини оборонець,
Вихований англійцями
Став гуронець.
Він, що не є, -
Справжня людина природи,
Яка совісно живе,
За честь вважає пригоди.
І обмеженим французам
Просто не втямки:
Як живе на цьому світі
Хлопець отакий?
Він не знає Христа, Бога
І про Біблію не чув,
Але чесним та відважним
У житті своєму був.
Він говорить прямо й щиро,
Думку власну береже,
Для народів хоче миру,
Власну гідність стереже.
Та уже занадто часто
Приміняє силу,
Хоче, щоб усі казали
Тільки правду милу.
Щоб було усе, як треба,
А не як було завжди,
Він не вірить в пекло й небо,
В те, що говорять вожді.
Він би став, скажу по правді,
Мабуть, ідеальним,
Трохи мудрості здобувши,
Будучи гуманним,
Подивляючись на все
Не з одного боку,
Та піде на ці поправки
Значно більше року.
На ці істини Вольтер
Відкриває очі,
Визволяючи людей
Із обману ночі.
Каже, що усе пошито
Білими нитками,
Але ми у нитки вірим
Довгими роками.