Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

ПАРТИЗАНКА

На війні, у дощову погоду

Захопили у полон оту дитину.
Бігла партизанка та до штабу
Із секретним донесінням командиру.

Із біленького, як жито те, волосся
На підлогу капала вода.
Вона була маленька, ноги босі,
А душа велика й молода.

Ось німець їй задав якесь питання,
Та лиш побачив очі ті ясні…
А дівчинка відповіла мовчанням.
Бо знала ціну слову на війні.

І знак подав найстарший з офіцерів.
Коли на дворі дощ уже притих,

Ту дівчинку поставили до скелі.
Та не було страху в очах малих.

Підняли автомат отой страшенний.
Та тут озвалась дівчинка сама:
“Хоч я мала, та знаю я напевне,
Що сильна духом вся моя земля!

Я не помру, бо зло мале не зможе

Зламати сильну віру у буття.
Я не одна і правда переможе.
Бо краще воля, ніж таке життя.

Я не помру, я знаю це напевно…”
Та постріл пролунав, як з неба грім.
Злетіли журавлі у синє небо,
Щоб сумну звістку рознести усім.

Не видавши отої таємниці,
Вона померла у ранковій млі.
І довго журавлі іще летіли,
Та сумну звістку розказати не могли…