Перепустка в життя - Оля Гуртовенко

Творчі роботи наших відвідувачів

Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року

Оля Гуртовенко

Перепустка в життя

Про все і ні про що одночасно. Твоє серце розкидане по світі для людей і речей, які ти ,можливо, побачиш вперше, але запам’ятаєш на все життя.

Впевненість у завтрашньому дні. Вона є у тебе? В деякій мірі. Тому ти дієш по звичному сценарію „ранок – день –вечір“.

Зараз добре чути, як їде поїзд. Там, за вікном. Ти не звертаєш уваги, збираєшся і йдеш. В тебе попереду ще один важливий день. Ти готувався до нього так довго. А ось він і настав. Мені здається, що позитивні емоції тебе заповнюють вщент, але ти вперто тримаєш їх у собі, навіть усмішка не проходить.

Через деякий час ти повертаєшся, складаєш валізу і рушаєш світ за очі. Тепер тебе вже ніщо не роз’їдає зсередини. Ніщо не тримає міцно за руки. Ти - вільна пташка.

„А ще скільки всього попереду!“ - думаєш ти. Але пройшовши майже вже пів дороги ти починаєш сумніватись: „ А чи не повернути мені назад?“

Ще декілька непевних кроків, набиті гулі з неуважності. Вчишся дивитись вперед, але жити зараз.

Розумієш, що пройшов занадто багато, щоб повертатись.

. Хлопче, тебе підкинути?

. Ні, дякую. Мені ще трохи.

Привітно посміхаєшся і дивишся вслід незнайомцю. Але ж ти не знаєш, що йти тобі зовсім не трохи, а дуже і дуже багато. Одна частина тебе, звісно, хоче дійти до фінішу. Але іншій частині занадто важко дається цей шлях.

Зупиняєшся, щоб перепочити. Відпочинок затягується. Думки стають чітко окреслені, ти впевнено розмовляєш і знаєш, чого хочеш. В ідеалі, після цих міркувань ти маєш почати щось робити. Але знову похибка і віра потихеньку слабшає. Але ж ти сильний. Чуєш?

Ще одна спроба. Більш вдала. Хоча тобі пощастило – у інших на це йде дуже багато спроб. І потім вже діло людини – здатись чи боротись до кінця.

Ти знову на шляху, але тепер твій крок впевненіший, жорсткіший,а погляд сумніший.

„Ну ось! Дійшов!“ - і відчуття полегшеності тут як тут.

Тепер ти знаєш, що означає пройти шлях від мети до мети; від щастя до щастя; від горя до горя. І тепер ти знаєш, що ті, хто тебе люблять, завжди будуть поруч. І зараз ти точно знаєш, що твоє відношення до людей через деякий час озивається. Але що найголовніше – ти не втратив надії. А значить попереду ще безліч цілей, які ти тепер знаєш, як долаються.

Автор: Гуртовенко Ольга