Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я“ - Олена Акульшина - Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року - Творчі роботи наших користувачів - Українська та зарубіжна література - учнівські твори - власні твори учнів

Творчі роботи наших відвідувачів
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року

Автор: Олена Акульшина

Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я“

Більш як століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті „Кайдашева сім’я“, але життя героїв, їхні вчинки й поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені здається, у художній майстерності автора, І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань, він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, що далеко не всі можуть пройти випробування часом та „сімейними війнами“ та зберегти при цьому гідність, поетичну душу.

І. С. Нечуй-Левицький високо цінував народну творчість і щоразу звертався до її невичерпних джерел, мова повісті „Кайдашева сім’я“ рясно пересипана, мов перлинами, народними афоризмами, приказками, дотепами, словами пісень. Щоправда, ці народні вислови дуже часто бувають „із перцем“ (наприклад : „Хоч між дровами, аби з чорними бровами“, „В мене свекруха – люта змія : ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем“).

А використання фольклору надало твору неповторного національного колориту, сприяло його виразності й глибшому розкриттю психології героїв.

Мова повісті „Кайдашева сім’я“ багата на порівняння, що служить, поряд з іншими художніми засобами, успішній реалізації ідеї.

У повісті використані гіперболи: Мелашка „виплакала всі сльози, що зібрались за жнива, і полила ними материн садок“. На кожній сторінці твору можна зустріти багато інших тропів і лексичних засобів: епітетів („під її солодкими словами ховається гіркий полин“), метафор („в хаті гризла Мелашку свекруха“), синонімів (вони разом верещали, ґвалтували, лаялись“).

Високу майстерність виявив письменник у використанні діалогів, це надало твору напруженого, динамічного й навіть драматичного звучання.

Варте особливої уваги застосування автором у повісті різних засобів гумору й сатири, це комічні ситуації та діалоги тощо.

А чого варта та сцена, коли „не чорна хмара з синього моря наступала – то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала – то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха…“. Використаний тут з одного боку прийом паралелізму, заперечного порівняння, а з другого боку – урочистий „батальний“ тон дляопису нікчемної сварки створюють неперевершену комічну картину, хоч і з відтінком суму.

Отож очевидна велика художня майстерність І. Нечуя-Левицького у використанні всіх художніх засобів, у вираженні авторської позиції – людина не повинна втрачати самоповаги за будь-яких обставин і разом із тим поважати право інших на власну гідність. Недаремно І. Франко відносив повість „Кайдашева сім’я“ „до найкращих оздоб українського письменства“.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.