Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя - Олена Акульшина - Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року - Творчі роботи наших користувачів - Українська та зарубіжна література - учнівські твори - власні твори учнів

Творчі роботи наших відвідувачів
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року

Автор: Олена Акульшина

Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя

Лучче в пользу десять лет,

Неж весь век без плода.

Г. С. Сковорода

Славетна постать нашого земляка Григорія Савича Сковороди в давній українській літературі – одна з найпомітніших, його творчість із плином часу дедалі більше вабить до себе нові покоління. Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знаннями, відповідністю духовних прагнень своїм учинкам, його творчий доробок по праву є надбанням не тільки української, а й світової культури.

Твори Сковороди – це серйозні роздуми над сенсом і сутністю життя, над взаєминами між людьми, між людиною й природою. Життя філософа було взірцем не тільки для його сучасників: багато чого можемо в нього навчитися і ми, бо ж такі риси, як сміливість думки, непохитність ідеалів, вірність інтересам простих людей, душевна щедрість, жадоба знань завжди спонукали людину до самовдосконалювання. І. Драч писав: „Сковорода був духовним мечем своєї доби”.

„Світ ловив мене, та не піймав”. Світ у розумінні Сковороди – це спосіб життя тогочасного суспільства, принцип стосунків між людьми. Безтурботне життя, обжерливість, розкіш – усе це слабкості людської вдачі, таким чином, світ у нього асоціювався з нещастям.

Григорій Савич цінував відвертість, скромність, свободу, він часто повторював, що щастя – у пізнанні самго себе, своїх нахилів, здібностей. Учення про „сродну працю” тісно пов’язане з його розумінням життя як театрального дійства, де люди-актори виконують свої ролі, і, щоб добре зіграти, треба кожному вибрати таку роль, яка відповідає його можливостям, бо від цього залежить щастя людини.

Цією ідеєю пройняті його байки: „Бджола і Шершень”, „Дві курки”, „Орел і Сорока” та ін., у них перед читачами постають образи гордих персонажів. А однією з найкращих байок Сковороди є „Бджола і Шершень”, у моралі, або „силі”, як називав її автор, він найповніше розкриває поняття „сродної праці”.

Філософія Сковороди мала практичне застосування: вона вчила людей жити щасливо. Щастя це досягалося завдяки моральному самовдосконаленню, душевному спокою й незалежності від пристрастей навколишнього світу, також обов’язкова умова для щастя – улюблена справа. Філософ відстоює думку, що кожна людина може бути щасливою, якщо переможе злі інстинкти волі та йтиме шляхом добра. Пошуки відповіді на запитання „У чому щастя?” відбилися і в поезіях Сковороди:

Щастіє, где ты живешь? Горлицы, скажите!

В поле ли овцы пасешь? Голубы, извістите!...

(21-ша пісня „Саду божественних пісень”)

Г. Сковорода – своєрідна з’єднувальна ланка давньої літератури з новою, він успадкував усе найкраще, що було до нього, додав своє нове та передав наступникам. Саме в нього вчилися І. Котляревський, Т. Шевченко – ті, хто творив літературу нового часу.

Залишив Сковорода заповіт і нам. Які прекрасні слова: „Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами… Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою”.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.