Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення
Творчі роботи наших відвідувачів
Ідемо до майбутнього, озираючись на минуле
Мусимо бути європейцями на грунті українському.
П. Грабовський
У кожного з нас своє життя й власна доля. Кожна людина має право на розвиток і самовдосконалення, світле майбутнє, яке в кожного різне. Але, як сказав відомий філософ Гете, “людина, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього“. Я погоджуюся з цією думкою, бо, дійсно, якщо ми будемо цікавитися своїм минулим, своєю історією, то в нас буде можливість уникнути багатьох помилок, що були зроблені раніше. Також ми отримаємо певний життєвий досвід, який обов’язково стане у пригоді.
На сьогоднішній день маємо багато творів на історичні теми, що були написані в різний час, починаючи від “Слова про Ігорів похід“ та інших літописів, творів полеміста Івана Вишенського і закінчуючи “Чорною радою“ Пантелеймона Куліша та “Марусею Чурай“ Ліни Костенко. Крім того, є “Ярослав Мудрий“ Івана Кочерги, “Сад Гетсиманський“ Івана Багряного, який розповідає про не такі вже й далекі часи комунізму, ще - безліч народних дум і пісень про козаків і т.д.
Усі ці твори об’єднує тема історичного буття України, розповідь про славні часи та героїчні звершення.
Наприклад, “Маруся Чурай“ Л. Костенко розповідає про дуже талановиту дівчину, яка склала багато гарних пісень, що вже стали народними, але померла молодою від нерозділеного кохання.
“Плач Ярославни“ Тараса Григоровича Шевченка доводить силу й невичерпність жіночого терпіння, кохання й вірності. Ярославна була готова летіти “…зигзицею, тією чайкою-вдовицею“ за своїм коханим - князем Ігорем.
Іван Багряний у своєму романі “Сад Гетсиманський“ показує і викриває недоліки комуністичного режиму в СРСР, коли багатьох людей штучно робили “ворогами народу“, це, власне, і сталося з головним героєм твору - Андрієм.
Отже, я вважаю, що нам, сучасним прогресивним європейцям, необхідно знати свою історію та будувати майбутнє, озираючись на минуле, тому що це дає гарну можливість проаналізувати певні історичні події, зробити висновки та не припускатися помилок минулого. Але водночас ми повинні знати своїх героїв, які багато зробили для нашої Батьківщини. Саме тому я схвалюю проект “Великі українці“, бо впевнена, що це дуже важливо для нашого народу. Тож пам’ятаймо свої корені, єднаймося та шануймося!
Олена Акульшина, м. Керч