Твір – роздум на тему :„ Що забезпечує душевну гармонію і щастя?”

Творчі роботи наших відвідувачів

Гармонія – це певний тип міри, де якісні протилежності перебувають в якісній єдності і цілісності . Ми часто замислюємось про своє душевне самопочуття, намагаємось зрозуміти чи врівноважені гармонійні тереза . Та в чому ж полягає суть цього терміну ? На мою думку, вміння співіснувати з людьми, співчувати, розуміти, допомагати робить нас „чистішими”, мудрішими, добрішими, звертає увагу людей - ти стаєш комусь потрібний і розумієш, що у цьому житті тобі відведена неабияка роль. Це, власне, щастя. А чи не є щастя наслідком гармонії ? Адже коли людина спокійна вона не має тягаря на душі, їй підвласне все. Не раз у журналі чи то газеті мені випадала можливість прочитати слова про те, що тіла й душа перебувають у повній гармонії. Це означає, що людина цінує себе, свої якості, її тіло – це як доповнення душі, її довершеність. Гармонію душі можна порівняти з гармонією природи і людини.

Останнім часом ми зовсім не цінуємо того, що дає вона нам, приймаємо її дари, приносячи при цьому ще й шкоду . Але, говорять, що якби людина навчилася б цінувати природу і взялась за її відновлення, то та віддячила б їй сторицею. Тоді ми були б у повній гармонії з нею : вона – нам, ми – їй. Кожен користувався б усіма привілеями, але й знав міру, був спокійним, що через сто, двісті, тисячу років ще буде, що від неї взяти. То чи це не є щастям? Хіба можливість спокійного, доброго, привабливого майбутнього і віра в себе це не є гармонією?

Кожен із нас намагається відірвати ласий шматочок від загального щастя . Усе в житті людина робить для того, щоб бути щасливою . І, не важливо, коли це станеться . Можливо, у юності, у похилому віці, а найголовніше те, що ми женемось за власним щастям, щоб відчути, зрозуміти, що ж це таке, зробити ковток його і повірити в себе назавжди. Невідомо хто нам його дає чи Бог, чи ми самі здобуваємо власними зусиллями. Цікаво, чи є ця чаша щастя, і в чому ж воно полягає? На мою думку, бути щасливим означає радіти кожному новому дню, бачити здоровими й життєрадісними батьків, друзів; мати мету у житті й вірити, що мрії збуваються. Але з іншого боку в цьому і полягає душевна гармонія .

Коли людина прокидається зранку, бачить сонечко за вікном, радіє тому, що настав новий день сповнений пригодами, переживаннями, вона розуміє і вірить, що можливо, сьогодні з’явиться на небі зірка, яка матиме її ім’я. Це і є гармонія та щастя . Це два поняття, які доповнюють один одного і робляться нероздільними .

Сьогодні багато людей не є щасливими. Якщо спитати у них чому? Вони назвуть безліч причин, і, не одна з них не буде суттєвою, тому що найголовнішою є відсутність гармонії душі. Ці люди просто не мають сили волі, не намагаються повірити в себе, цінувати життя, як єдину можливість робити помилку і виправляти їх.

Один мудрець казав, що щастя і гармонія гналися за ним усе життя, а він тікав і не хотів зупитися і зустрітися з ними. Чому ? Просто намагався залишити близьким, рідним, для усього світу більше, але щастя його все таки спіткало, він прожив багато років, а може живе і досі, сповнюючи наші серця щастям. Віра, надія ,любов переповнюють наші душі бажанням жити. Тому не потрібно боятися поділитися власним щастям , щоб із тобою поділилися своїм.