Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

ТИТАН ДОБРИХ СПРАВ

З давніх давен міфи були основним способом відчуття, розуміння навколишнього світу. Вони були і залишаються джерелом знань про природу, побут, вірування людей.

Грецька міфологія виникла на зламі ІІ-І тисячоліть до нашої ери і відіграла важливу роль у розвитку світової культури. Найяскравішим прикладом самопожертви в імя людства є міф про Прометея.

Матір’ю Прометея була велика Феміда, богиня справедливості й право-суддя. А батько – Іапет – належав до роду могутніх титанів. Напевне, тому Прометей мав велике і благородне серце. У той час, коли інші боги на Олім-пі погрязли у пороках та інтригах, Прометей зглянувся на людей, які ледве животіли серед незбагненної, ворожої природи. Так би зачах і загинув рід людський, якби не став йому на допомогу і захист титан Прометей. Він на-вчив людей будувати світлі житла, плавати на човнах, напинати вітрила, по-лювати дику звірину, приручати тварин. Він перший запріг у ярмо дикого бика, перший приборкав вільного коня, і ті стали вірними помічниками лю-дини. Прометей навчив смертних лікуватися цілющим зіллям, знаходити путь по зорях і лету птахів, навчив добувати мідь, золото і срібло та користу-ватися щедрими дарами природи.

А громовладний Зевс із своєї небесної осяйної височини і далі не зважав на людей. Зате молоді боги зацікавилися тими мерзенними істотами, що сно-вигали десь далеко внизу, на землі. Знічев’я безсмертні навіть взялися допо-магати людям, навчати їх ремесел і хліборобства. Але за те зажадали від смертних великої шани і багатих дарів. Щоб скласти таку угоду, якось зібралися обидві сторони Від богів виступав сам Зевс, від людей – титан Прометей. Він побоювався, що люди не зможуть протистояти богам, і поспішив їм на поміч. Титан так вболівав за долю смертних, що вдався до хитрощів. І хитрощі спрацювали, бо Прометей передбачив заздренність богів-олімпійців. У гніві Зевс відмовив людям у тому, чого вони потребували найбільше – у життєдайному вогні, без якого людське життя було злиденним животінням.

Знову Прометей пожалів людей своїм великим серцем і сміливо пору-шив Зевсову заборону. Він викрав із божественного вогнища невеличку іскру і приніс її на землю. Відтоді засяяли, заяскріли веселі вогнища на землі. Лю-ди зажили тепер веселіше,дружніше. І з того радів Прометей.

Але така благодійність не подобалася Зевсу. Він суворо покарав титана за викрадення і передачу вогню людям Наказав своєму синові Гефесту прикувати Прометея до скелі. А після повернення останнього з безодні придумав ще тяжчу кару : щоденно Зевсів орел гострими пазурами розривав титанові груди й дзьобав печінку. Прометей залишався стійким й мужньо переносив страшні муки

Образ титана став світочем у розвитку світової літератури. До нього зверталися Есхіл, Вольтер, Шеллі, Гете, Байрон, Рилєєв, Шевченко. А в памяті людей Прометей назавжди залишиться титаном добрих справ.

Петров Олександр