Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

КАЗКА

Казкова зима у лісі

До нас прилетіла на срібних конях всемогутня зима. Вона засипала усе білосніжним та лапатим снігом.

Які ж, цікаві пригоди відбуваються у лісі! Прудка білочка і сіренький зайчик домовляються:

Білочко, давай сходимо купити собі зимові шубки! Тобі сіренька, мені біленька. Добре?

Згода, чекаю тебе через годину.

Тим часом, у засніженому барлозі, спав бурий, лінивий ведмідь. Аж раптом його розбудив чийсь голос:

Прокидайся, ведмедю!

Виліз він з барлогу, потер очі і аж не віриться: все біле-біле!!! І ще якісь дивні зірочки падають з неба… Перед собою лінивець побачив вовчика-братика, який був весь захеканий. Каже він:

Чув новини?

Звісно, ні! Я ж спав! – здивувався ведмідь.

Ааааа, все з тобою зрозуміло. Добре, я тобі розповім: сьогодні тридцяте січня.Через два дні Новий рік! – пояснив вовчик.

Через два дні що? – не зрозумів він.

Новий рік – відповів вовк – що ніколи не чув? Але як тобі чути! Ти ж спиш усю морозну зиму! Лінивець!

То й що, що Новий рік? Теж мені новина! – здивувався едмідь.

Ну ти й дивак! – сказав він – це ж таке свято!!! До речі в мене для тебе дещо є!

Ведмідь справді побачив у вовка якийсь конверт.

Що це? – з цікавісю запитав він.

Це запрошення на вечірку Нового року. Бери – простягнув лапу вовк.

А коли, де? – не зрозумів ведмідь.

Прочитай, там написано! – порадив він – а зараз бувай! Я маю ще дати запрошення лисичці – сестричці, зайчику – побігайчику, та жвавій білочці. Сказавши це вовчик – братик зник з його очей. А тим часом ведмідь розгорнув конверт і почав читати короткий лист, в якому писало:

„Дорогий ведмедю!

Я запрошую тебе на вечірку до Нового року, яка відбудеться в мене вдома, першого січня. Ми будемо святкувати вночі і чекати Новий рік. Чекаю тебе! Бувай!

З найкращими побажаннями сова”

Прочитавши це, ведмідь тільки всміхнувся. - Треба купити подарунки!!! – подумав він – якось негарно приходити без подарунка на таке свято! І ведмідь відправився в магазин. Він вирішив купити всім хто буде на вечірці.

Аж раптом ведмідь зустрів вовчика – братика, зайчика – побігайчика та прудку білочку, біля відділу „Шуби”, з конвертами в лапах(як він зрозумів запрошення).

О привіт! – привітався заєць.

Привіт! Що купуєш? – запитав ведмідь

Шубку зимову - теплішу та м’якшу.

Ну добре, бувай! Я трохи зайнятий, піду по своїм справам – попрощався він.

Бувай! – сказала білочка, яка приміряла шубку.

Пішов ведмідь на пошуки подарунків. Аж баче продаються книжки. – Сова розумна, любить читати – подумав він і купив їй книжку. Лисичці вирішив подарувати журнали про моду, а також сережки та сукню. Зайчику купив торбину морквини, білочці мішечки з горішками, шишками та грибами, а вовчику рушницю. Всі подарунки були приготовлені. Ведмідь відправився до Сови. У неї вдома була ялинка, вся в кульках та гірляндах. До нього підійшла вона і привіталася:

Привіт, друже! Як справи? Отримав моє запрошення?

Привіт! Все добре. Запрошення отримав, мені дав його вовк. А ти як? – запитав ведмідь.

Теж нормально. Ти вже поставив ялинку? – поцікавилася Сова.

Ні…. – засоромившись сказав він. А де її взяти?

Походи у лісі знайдеш. Влітку, восени, навесні та взимку вона росте! Що не замічав? Чи забув? – запитала вона.

Забув… – ще більше покраснів ведмідь, і став весь як буряк.

Ну нічого, ще встигнеш до 1-ого січня знайти і зрубати. Тільки шукай завтра, ніч вже не за горами. До речі, в тебе є іграшки, гірлянди? – сказала Сова.

Ні, немає… – каже ведмідь.

Нічого. Я тобі позиу, в мене ще от ціла торбина – показала вона йому на якусь коробку.

Ох, дякую тобі приятелько!!! – зрадів він.

Добре, бувай! – попрощалася Сова – завтра прийдеш за іграшками.

Добре, прийду. Бувай! – сказав ведмідь.

Прийшовши він ліг і заснув.

На наступний ранок ведмідь встав, вмився, одягнувся, поїв та пішов на пошуки ялинки. Тільки зайшов у ліс… а тут!!! Ялинка не одна, а тисячі!!!! Побачив він, що до нього ніби усміхалося новорічне дерево. Ведмідь не устояв, і зрубав.

Прийшов до хати, взяв горщик і поставив ялинку. Пішов до Сови взяв іграшки та гірлянди і почав прикрашати. Верхівка була темно-синенька, з зірочками, та ялинкою. Іграшки були різноколярові. А гірлянди, дуже гарні та яскраві!!! Ведмідь любувався красунею-ялинкою, а потім одягнувся і пішов гуляти.

По дорозі зустрів вовка, який теж не мав чим зайнятися.

Привіт, ведмедю! – привітався вовк. Як життя? Поставив ялинку?

Привіт, вовче. Життя добре, а у тебе? Ялинку вже поставив – розповів він.

В мене теж все нормально – сказав вовк. Ялинку також поставив і прикрасив.

А що ти загадаєш на Новий рік? – поцікавився ведмідь.

Ти що! Не можна казати! Не збудеться! Це ж таємниця! – сказав він.

У ведмедя забурчало у животі. Він хотів їсти.

- Я вже напевно піду – почав ведмідь – їсти хочу…

- Ні! В ресторані сьогодні знижки! Сходимо туди! – вмовляв ведмедя вовк.

- Добре, пішли – погодився він.

Вони йшли і тоді завернули у приміщення, де писало: „Ресторан. Французька кухня” Друзі зайшли і сіли за вільний столик. Ведмідь взяв „Меню” і почав читати:

Равлики… Змії… Ящірки… Гадюки… Лапки жаб…

Прийшов офіціант і виконав їхнє замовлення. Вони поїли і відразу було видно що ведмедю не сподобалася французька їжа. Друзі заплатили у 3 рази менше, ніж в звичайний день.

Він повернувся додому пізно ввечері. Переодягнувся, взяв подарунки і пішов до сови. Вдома у неї вже стояв стіл з різним стравами і за ним сиділи лисичка, заєць та білочка, а сова підійшла до нього і подарувала книжку „Як правильно красти у бджіл мед”, вовк самий мед. Зайчик дав йому цукерки, а лисичка подушку, з запахом квітів. Ведмідь подякував і подарував усім подарунки, які придбав напередодні. Всі посідали за стіл і поїли. Потім пограли в естафети та ігри, які Сова прочитала в спеціальнії книжці, яка називалася „Ігри та естафети на Новорічних святах”. Після цього почалися танці: спокійні та мелодійні, і веселі та бадьорі.

Коли усі пораділи то тоді було 23:58.

За дві хвилини, до Нового року!!! – закричала лисичка – сестричка, яка подивилася на годинник.

Всі повибігали миттю на двір, сіли на пухнастий сніг, закрили очі і загадали бажання…Три секунди до Нового року, дві секунди, одна секунда і.. - З Новим роком! – закричали всі хором.

Богдан Слутий