ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Sleepagotchi

#TotalHash
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

Твір на тему :“Роль книги у житті людини та моя найулюбленіші книга.“

Мій девіз: “Життя - це вчитель, і перемагає у ньому лише розумний учень“. Я вважаю, що кожен може знайти місце під сонцем завдяки власним знанням, а допомагає нам у цьому книга. Ще з молодших класів вона стала для мене другом, а з роками наша дружба міцнішала, ставала справжньою - на все життя . Тому не дивно, що моїм хобі є читання. Звичайно свій вільний час я витрачаю ще на інші розваги, наприклад, відвідування танцювального гуртка, побачення з друзями та все це не заважає мені кожного дня зустрічатися з нею - океаном знань, і черпати звідти скарби, які були закладені ще нашими предками.

А тепер я запрошую Вас полинути зі мною в казкову країну Бібліотеку. І хай не дивує те, що розповідатиму майже казку у такому віці, адже дитинство - це той прекрасний період життя, коли ми, власне, знайомимось із жителями країни Бібліотеки.

Сталося це ще коли я була у першому класі . Ми ще маленькими хлопчиками і дівчатками відвідали разом із вчителем цю прекрасну країну. Тоді ми ще не знали, не здогадувались, що вже ніколи серця наші не покинуть це місце. Відчинилися двері й до нас вийшов привітний бібліотекар, але наші погляди були направлені на них: вони стояли рядами, з червоною, жовтою, зеленою палітурками - такі гарні. Я дивилася і у мене блищали очі, мені чомусь здалося, що зовсім не бібліотекар, а книга підійшла до мене і заговорила. Вона, неначе, просила подати їй руку і я подала, таке дружнє рукостискання прив’язало мене до цього місця назавжди.

Наступного разу я прийшла до Бібліотеки вже сама, я розглядала книжки, і вирішила взяти одну, яка вразила мене своєю палітуркою. На ній був намальований маленький чоловічок і кольоровий будиночок на даху. Мене так вразив малюнок, що я вирішила неодмінно взяти цю книжку. Звернувшись до бібліотекаря, я дуже засмутилася, коли вона сказала, що це книжка “Карлсон“, і вона призначена для дітей трохи старшого віку. Але, погодьтеся, що переконувати дитину, яка поставила собі за мету будь-що прочитати цю книжку, просто неможливо, тому мені таки вдалося. Так відбулося моє перше знайомство з книгою. Читала її я із захопленням, переказувала батькам епізоди.

Тепер я доросла, книжки про казкових героїв не читаю, та звичайно продовжую відвідувати цю прекрасну країну Бібліотеку з її “розумними жителями“. Сьогодні я цікавлюся більше науковою літературою, яка пов’язана з шкільним курсом, читаю пригодницькі твори, романи, детективи, тобто намагаюсь захоплюватися усіма літературними жанрами. Одного разу в журналі я прочитала статтю, де розповідалось про роль книги в житті людини, вона змусила мене замислитись:“Що значить книга для мене, моїх друзів, знайомих?“.

Іван Франко казав, що книга - це океан знань, увійшовши в який можна потонути. Ці слова повністю розкривають роль книги у житті кожного з нас. Адже справді читаючи, ми так захоплюємось сюжетом, що не можемо зупинитись, поринаємо у її глибини, як водолази, розшукуємо суть, пізнаємо головну тему, а потім знайшовши скарб, неначе потопаємо у сторінках книжки, нас поглинає невловиме почуття дізнатися більше, запам’ятати усе . З книги черпають знання. Читаючи, кожна людина розширює свій кругозір, пізнає світ, знаходить пораду. З начитаною людиною приємніше спілкуватись, адже вона може розкрити тему в усіх її аспектах.

Для кожного письменника книга - це ще й спосіб передачі досвіду, вираження власних почуттів, сюжетів із життя, особистих драм, історичних подій. За допомогою неї ми йдемо крок-у-крок із історією, читаємо про гетьманів, про патріотів України, пишаємось борцями за справедливість, роняємо сльозу за тих знедолених, яких полонила історія. Книга стає нам у пригоді всюди. Шукаючи поради ми звертаємось до книги, потрібно перекласти текст - гортаємо сторінки словника, готуючи біографію - йдемо до Бібліотеки. Як кажуть, що усі дороги ведуть у Рим, так усі шляхи у пошуках знань приводять до бібліотеки за книжкою.

Книга кожного народу має свій історичний шлях . Українська книга потерпала багато . Її можна порівняти з дівчиною, яка з’явилася у прекрасному сяйві з довгою косою, рум’яними щоками, вона прийшла посіяти ту зернинку, з якої виросте незалежна й могутня держава Україна з власною культурою, звичаями, щоб ми могли пишатися своїми здобутками, патріотами, а не славити проти власної волі панів та польську шляхту. Але тут з’явилася вона, російська влада до складу країни якої входила Україна, і гострим словом зрізала довгу косу, спалила її на вогні. Не раз залишався попіл від української книги та в наших серцях завжди житиме пам’ять про неї, та про людей ,які писали ці книжки, попри заборону влади, щоб підняти національний дух, закликати до боротьби за власну волю.

Кожна третя людина любить читати . Згадати лише слова Сореля з роману Стендаля “Червоне і чорне“, який казав, що Наполеон усього в житті досягнув завдяки власної шпаги. Та це не так. Адже колись і Бонапарт, і Ленін, і Сталін сиділи за розгорнутою книгою, вивчали історію, щоб у майбутньому не повторити помилок предків. А тепер про них складають оповідання, вірші, бо вони ,будучи освіченими, погано то чи ні, змогли скласти власну історію.

Сьогодні книги - це святині. Їх зберігають у музеях, тисячі туристів подорожуючи, відвідують їх, цікавляться історією власного народу.

Я впевнена, що кожна людина має улюблену книгу на уроках літератури ми не раз розповідали про ту, яка залишила великий слід у серці. Моєю найулюбленішою книжкою є “Війна і мир“. Не один раз я заходила до бібліотеки, щоб узяти наступний її том. Вона як і усі інші залишила глибокий слід у моєму серці, але певно найбільший. У цьому романі-епопеї поєднуються історичні події з ніжними, романтичними почуттями. Вражає правдивість змальованих подій.

Головні герої - Наташа Ростова і П’єр Безухов навчають нас любити, переживати будь-які труднощі, мати велику силу волі.

Під романом, як він склався на Заході традиційно розуміють оповідь із великою кількістю подій, із розробленим сюжетом, у якому змальовані долі одного чи кількох персонажів. “Війна і мир“ - роман, і водночас не роман . У творі є чимало суто “романтичних ознак“ : читач може відстежити долі П’єра Безухова, Наталі Ростової, Андрія Болконського; проникнути у внутрішній світ персонажів; у ньому зображено історичні події минулого з паралельним розглядом приватно-родинної сфери. Неодноразово ми можемо віднайти елементи сімейного побуту Ростових - це доброта, розуміння, ніжність, толерантність, любов до дітей, до батьків. Усі ці риси згодом Наташа увібрала у себе, і будучи позитивним персонажем, потім зробила усе, щоб її і П’єра майбутній будинок був сповнений лише позивними емоціями.

Світ, змальований Толстим у його романі-епопеї ,- це заплутаний клубок тенденцій. Персонажі перебувають у вирі подій життя і намагаються його осмислити. Не останнім персонажем у цьому романі є Болконський. Князь Андрій - людина амбітна. Він ризикує власним життя у період війни, проявляє мужність, особливо в епізоді з прапором в Аустерліцькій битві. Болконський зневажає фальш світського життя, він нудьгує в ньому, але як тільки його оточують друзі він змінюється. Фінал життя князя Андрія - сумний і нещасливий. Поранений на Бородінському полі бою він помирає.

Доля П’єра Безухова складається інакше. Він не має стільки позитивних рис, як Андрій Болконський. П’єр доброзичливий, відкритий, але йому бракує сили волі; він розумний, освічений, водночас його здолали лінощі, незграбність. Життя П’єра втягує його в гульбище, ставить до дуельного бар’єра. Але фінал духовних зусиль Безухова щасливий за нього усе влаштовує життя: зводить з Наташею і знімає перешкоди для шлюбу ( смерть Елен і загибель князя Болконського).

Образ Наташі Ростової - втілення ідеалу природності. Дівчина отримала певну освіту, але вона незавершена в позитивному сенсі слова , тож не вбиває в героїні щирості, грації, як так цінуємо ми в ній. Недарма Болконський, Безухов, Денисов закохуються у неї. Героїню оточує атмосфера любові. Батько і мати, Марія Дмитрівна, служки, П’єр - всі з великим задоволенням виконують її невинні примхи Найголовнішою якістю є те, що Наташа вміє любити. Її почуття чисті, справжні, наївні. Вона часто закохується, але знайшовши свою половинку віддається вирію життя, стає зразковою дружиною матір’ю.

На фоні любовних пристрастей змальовуються історичні події - війна між Францією і Росією ( 1812-1816 роки). Під час війни вся Росія стає величезною сім’єю. Толстой змальовує Наполеона, як антигероя роману “Війна і мир“,він уособлює всі негативні людські якості, а головне - індивідуалізм. Для Бонапарта соціальне життя - це поле битви егоїзму, марнославства. Ними треба навчитись грати - тоді ти станеш генієм. Його найулюбленіше слово - “я“.

На противагу Бонапарту постає образ Кутузова. З погляду Толстого Кутузов- не тільки ідеальний полководець, а й геніальний політичний діяч. Який керується не зовнішніми обставинами, а прислухається до настроїв народної стихії.

Так прекрасно Лев Толстой змальовує почуття , пейзажі, образи, показує своє відношення до героїв, засуджує Наполеона, підносить на п’єдестал слави Кутузова , показує сімейне щастя, яке уособлює родина Безухових. Тож “війна і мир“ - це війна душевна й кровопроливча, мир духовний й повоєнний.

Особисто я вважаю, що це блискавичний роман, який зацікавить кожного. Та треба віддати належне й Толстому - автору епопеї, який багато епізодів взяв із реального життя, показав власні переживання, провів історичні дослідження.

Лев Толстой - це класик світової романістики, моральний мислитель. Народився він у 1828 році. Походив із родини, яка належала до верхівки російської аристократії. Хлопчик рано осиротів. Освіту здобув в казанському університеті, який невдовзі залишив, невдоволений тим, чого і як там навчали. Протягом тривалого життя а помер він у 82 роки) він досконало вивчав кілька мов. Письменник жваво відгукувався на всі інтелектуальні події і мав колосальну ерудицію. Толстой не тільки писав книги, а й будував школи.

Літературна біографія розпочалася 1852 року, коли у некрасовському часописі “Современник “ було надруковано його повість “Дитинство“. Багато Толстой писав про війну на Кавказзі, оскільки служив на південних кордонах імперії, а також брав участь у кримській війні, під час якої заявив про себе як сміливий офіцер-артилерист. Після відставки письменник відбув у закордонну подорож. На початку 1860 його переповнювали реформаторські ідеї. У 34 роки він одружується і відчуває величезне піднесення сил, наслідком чого став його перший великий роман “ Війна і мир“ (1863-1869). Із 1873-го до 1877р. тривала робота над романом “Анна Кареніна “, в якому письменник за його словами виразив суть сімейного життя. На початку 1880-х років Толстой переживає духовну кризу. Він зізнався, як одного разу вночі прокинувся з відчуттям, що неодмінно помре. У 1899 друкує останній великий роман “Воскресіння“ останні роки Толстого - не тихий вечірній спокій старого мудреця, який багато прожив і тепер може відпочити, а буря і боротьба. Царський уряд вважав його одіозною постаттю. Романіст виступив із пристрасними памфлетами проти несправедливості . Неспокійно було і вдома у Толстого: родина дедалі менше розуміла та підтримували його. Самотній і пригнічений духовно, він 1910 р. утік із Ясної Поляни і за кілька днів помер від запалення легень на залізничній станції Астапово. Похорон Толстого перетворився на одну з найпотужніших масових акцій в історії Росії.

А й справді , як важко втрачати тих людей , які вносять барви у просте буденне життя. Гоголь казав : “У письменника тільки і є один вчитель, самі читачі “ .Хто був вчителем для Толстого невідомо, може це було його життя.

Як бачимо книга відіграє важливу роль у житті людини. Читаючи ми часто роняємо сльозу, пишаємось великими українськими діячами, засуджуємо.

Я звичайно вже не читаю книжки про Карлсона, а цікавлюсь літературою для старших класів та все одно перша дитяча бібліотека та бібліотекар, який прищепив мені любов до книги залишать у моєму серці теплі спогади, й інколи у найглибшому закутку душі розумієш, що життя триває, щось змінюється, а щось залишається ; Життя -вирує, не стоїть на місці , але книга назавжди залишиться для мене найкращим, щирим другом, що супроводжуватиме мене всюди. І якою б не була моя професія я завжди берегтиму книгу, як уособлення незрадливості, постійності та вчительки життя.

Робота Свіргодської Анастасії учениці 10 класу .



ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Gold eagle bithub_77-bit bithub_77-bit bithub_77-bit