Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

Моя улюблена книга

  Читати я почав доволі рано – у чотири з половиною роки. У п’ять років мені до рук потрапила книга, яка заставила мене плакати і сміятися і міцно увійшла в моє серце. Це були приголомшливі „Пригоди Незнайки і його друзів“ неперевершеного майстра пера Миколи Миколайовича Носова. Заздрісники закидали Носову звинувачення у плагіаті. Та він, власне, і не приховував, що створив своїх героїв під впливом повісті Анни Хвольсон „Царство малюків.Пригоди Мурзилки і лісових чоловічків“, яка створила свою повість за мотивами коміксів американського карикатуриста Палмера Кокса. Стаючи на захист мого улюбленого письменника, відмічу, що він запозичив лише персонажів, а літературних ідей у Носова і своїх завжди вистачало. В літературі взагалі рідко виникали абсолютно нові ге-рої і образи. Як правило, будь-який герой мав прототип в літературних творах народів сві-ту чи їх народній творчості. Врешті-решт, ніхто не звинувачує Джоан Роулінг у плагіаті. А між тим, пані абсолютно безсоромно замісила мікс із героїв усіх відомих світових епосів і народних казок, створюючи свій шедевральний „Гаррі Поттер“. Ще й зколотила на цьому неабиякий капіталець.

 Та повернемося до наших героїв. Микола Носов випустив трилогію про пригоди мале-ньких чоловічків, а перша її частина „Пригоди Незнайки і його друзів“ побачила світ у 1953-1954 роках. В повісті письменник змалював абсолютно нового для дитячої літерату-ри героя – допитливого, непосидющого, наївного і безпосереднього, бешкетного і одержи-мого жагою діяльності, не завжди доцільної і виправданої, який постійно потрапляє у не-звичайні, часто-густо кумедні ситуації. Доступною і образною мовою письменник зобра-зив найпростішу модель суспільства. Адже Квіткове місто – це майже досконале суспіль-ство маленьких людей, коротунів, як назвав їх сам автор, в якому головним пріоритетом є приносити користь оточуючим. Носов дуже лаконічно охарактеризував своїх героїв. Він просто дав їм такі влучні імена, які дуже точно підкреслюють характер і рід занять того чи іншого героя. Надзвичайно цілісний Знайка, безумовний лідер і мозковий центр. Винтик і Шпунтик – рушії науково-технічного прогресу. Безкомпромісний „борець за здоров’я нації “лікар Пілюлькін .Звичайно,Незнайко випадає з загальної канви. Але він – генератор ідей, завдяки, а той і в супереч, яким життя усіх мешканців Квіткового міста наповнене захоплюючими пригодами.

 Так ось. Коротуни і коротунки живуть у мальовничому Квітковому місті на березі Огіркової річки. Разом вони працюють в садах і на городах, борються зі шкідниками і зби-рають врожай. Разом відпочивають і веселяться. Я часто думав, чим мене так приваблю-ють мешканці Квіткового міста? І зовсім недавно зрозумів – вони просто живуть, не хво-ріють і не вмирають, не борються з темними силами, не протистоять чорним магам, не лицемірять, не коять злочини і насильство. А саме цього – простих людських радощів – так не вистачає зараз і літературним творам, і телепередачам, та й у повсякденному житті, врешті-решт. Можна заперечити, що ідеального життя не буває. Так, звичайно. Але для чого „грузити чорнухою“ дітей вже з раннього дитинства ( як у тому ж „Гаррі Поттері“), якщо можна і треба пропагувати прості, але такі вічні людські цінності? Саме тому мені дуже імпонує таке розмірене і майже ідеальне життя мешканців Квіткового міста. Сповне-не змістом, воно зовсім не нудне, а різноманітне і цікаве.

 Друга частина трилогії „Незнайко в Сонячному місті“ вийшла в світ у 1958 році. На мій погляд, вона найменш вдала. Повість перенасичена детальними описами досягнень науки і техніки у Сонячному місті. Від цього видається дещо нуднуватою. Але в ній автор піднімає одвічні питання добра і зла. Незнайкові довелося на собі відчути підлість і зраду нових приятелів. Він вчиться обирати правильні рішення. Цікавою знахідкою автора є спілкування Незнайки зі своєю совістю. Завдяки повісті я усвідомив, що совість – це краща частина душі кожної людини, яка заставляє замислюватися над правильністю тих чи інших вчинків. Поки совість не спить, доти душа не зачерствіє. Автор вкотре доводить, що ніяка чарівна паличка не зробить серце відданим, а дух міцним, не навчить співчувати ближнім і допомагати у біді.

 А ось заключна частина трилогії про пригоди коротунів „Незнайко на Місяці“, без сумніву – вершина творів для дітей. Малюки вирішили здійснити політ на Місяць. Одер-жимі ідеєю подорожі, вони ладні були працювати без відпочинку для її успішного втілен-ня. Та неуцтво і безвідповідальність Незнайки і Пончика ледве не зірвали підготовку до польоту. За це вони були негайно покарані – виключені зі складу мандрівників. Та треба знати Незнайка. Цьому бешкетнику вдалося самотужки запустити двигуни ракети і відправитися в політ на Місяць. Після успішної висадки на Місяці, Незнайко і Пончик стикнулися із жорстокими реаліями життя тамтешніх мешканців,які сповідували культ грошей і наживи.Нашим героям довелося сповна скуштувати, почім фунт лихаАле вони не втратили людяності. Після різних перепетій, землянам вдалося допомогти мешканцям Місяця налагодити нормальне людське життя. Та й допомога з Квіткового міста прийшла вчасно. Не могли ж коротуни залишити своїх друзів на призволяще. Вони побудували ще одну ракету і вирушили на допомогу друзям.

 Читаючи заключну частину трилогії, я з сумом відмічав, що наше нинішнє життя див-ним чином нагадує життя казкових мешканців Місяця. Та сама жорстокість і лицемір-ство, поклоніння золотому тельцю і знецінення людських чеснот. Але хочеться вірити, що нам вдасться вирватися з цього „острова дурнів“ і налагодити нормальне людське життя.

А інакше просто і бути не може.

 Мої улюблені книги про пригоди Незнайка і його друзів вже давно стали бестсел-лерами не тільки у нашій країні, а й за кордоном. Вони є беззаперечними лідерами по перекладах на іноземні мови. За мотивами трилогії створені мультиплікаційні фільми, а

мільйони дітлахів ось вже понад пів століття оплакують долю безталанного коника-стрибунця. Мультиплікаційна епопея „Незнайко на Місяці“ дасть фору будь-яким голлівудським фільмам. І це не дивно. Адже такі книги ніколи не старіють, не виходять із моди і не втрачають своєї актуальності. Їх можна читати у будь-якому віці, кожен раз знаходячи для себе щось нове. Тож пориньте у такий чарівний і захоплюючий світ, створений для нас геніальним майстром пера, добрим чарівником Миколою Миколайо-вичем Носовим.