Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020

Павло Тичина
Розділ IV. Література XX століття

Про автора

✵ Засновник кларнетизму

Поєднання у віршах звукових, зорових і формальних особливостей.

✵ Найвідоміша збірка - «Сонячні кларнети».

✵ У творчості поєднує риси символізму, імпресіонізму, неоромантизму.

✵ Активно займається політичною діяльністю.

Важливі цитати про автора:

✵ «дивний мрійник з очима дитина й розумом філософа»;

✵ «від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась. У скривавлений Жовтень - ясна обернулась весна»;

✵ «феномен Тичини - феномен доби. Його доля свідчитиме про наш час не менше за страшні розповіді істориків: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... Він обрізав усякі живі контакти, змінивши їх цілком офіційною інформацією. У цих умовах міг тільки конати, а не рости. Свіжого повітря до нього надходило все менше й менше, аж поки поет у Тичині не задушився від нестачі кисню. Тичину репресували визнанням. Покара славою - одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом».

«Ви знаєте, як липа шелестить?»

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: інтимна з елементами пейзажної.

Напрям: модернізм (кларнетизм).

Мотив: почуття кохання весняної ночі; гармонія світу - в єдності людини і природи.

Збірка: «Сонячні кларнети».

Художні засоби:

Риторичне запитання: Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?; Ви знаєте, як сплять старі гаї?.

Риторичний оклик: А солов'ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Епітет: місячні весняні ночі, старі гаї.

Персоніфікація: сплять гаї, вони все бачать; чують дідугани (дерева).

Паралелізм: світ природи - світ людини.

«О панно Інно...»

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: інтимна.

Напрям: модернізм (кларнетизм).

Мотив: туга за втраченим коханням і світлі спогади.

Збірка: «Сонячні кларнети».

Історія написання: П. Тичина закохався у Поліну Коновал, але дівчина не відповіла взаємністю. Згодом письменник почав зустрічатися з Інною Коновал, сестрою Поліни. Ця поезія присвячена обом жінкам: Інна - світлі спогади про кохання, Поліна - страждання від нерозділеного почуття.

Художні засоби:

Авторські неологізми підкреслюють почуття автора: дитинно - щиро, наївно; золотоцінно - дуже цінує це почуття.

Риторичний оклик: О панно Інно, панно Інно!; А хтось кричить: ти рідну стрів!;

Риторичне запитання: О панно Інно; О люба Інно, ніжна Інно.

Епітет: зимовий вечір.

Персоніфікація: шепіт гаю.

Метафора: любові усміх квітне.

Порівняння: Я Ваші очі пам'ятаю, Як музику, як спів.

Асонанс: повторення А, І, О.

Алітерація: повторення Н.

«Пам’яті тридцяти»

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: громадянська (патріотична).

Напрям: модернізм.

Мотив: уславлення героїзму студентів, полеглих у боротьбі за незалежність України.

Історія написання: П. Тичина присвятив вірш студентам, які захищали незалежність України у бою під Крутами в січні 1918 року. Більшість із них тоді загинули. Героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Біблійні мотиви: Каїн - братовбивця, Новий Заповіт, Божа кара. Художні засоби:

Риторичний оклик і звертання: Боже, покарай!

Риторичне запитання: На кого посміла знятись Зрадника рука? Епітет: український цвіт; кривава дорога; коханий край; мучнів славних, молодих.

Метафора: Квітне сонце, грає вітер; посміла знятись рука; вмерли в Новім Заповіті.

Гіпербола: По кривавій по дорозі Нам іти у світ.

Метонімія: зрадника рука.