Всі публікації щодо:
Історія літератури
Літературознавство

Українська література підготовка до ЗНО

Розвиток віршованої літератури - ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть

Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до „Острозької Біблії”.

На розвиток віршування, безперечно, вплинули братські школи, одним із обов’язкових предметів у яких була піїтика, тобто теорія і практика віршування. Учні братських шкіл писали так звані похвальні вірші, тобто вірші, присвячені релігійним святам або видатним особам. З часом віршування вийшло за межі шкіл, і тематика творів розширилася в історію та соціальну дійсність. Існує багато творів, присвячених Визвольній війні 1648-1654 pp., твори проти кріпацтва.

Великою популярністю у той час користувалися сатиричні вірші про духовенство та владу. До нашого часу дійшла лише невелика частина таких творів: „Вірш про попа Негребецького”, „Плач Лаврських монахів”, „Вірш про Марка Пекельного” та інші. Більшість сатиричних творів анонімна, бо автори остерігалися переслідувань з боку влади.

Велику роль у розвитку віршованої літератури і драми відіграли твори „мандрівних дяків”, тобто студентів духовних шкіл, що заробляли собі на їжу хоровими співами та постановкою невеличких сценок. Уся їхня творчість мала гумористичний характер, і різдвяні та великодні вірші були зовсім не про божественні події, а про те, як люди „вминають ковбаси” та „пиво, меди, горілку” п’ють. Саме завдяки творчості „мандрівних дяків” виникла бурлескна традиція в українській літературі.

На ґрунті бурлескної, гумористичної літератури виникають сатиричні вірші, спрямовані проти феодальної сваволі, духовенства, чиновників.

Ще одним витком у розвитку української віршованої літератури стала поява романсів.

Поряд з нерівноскладовою системою віршування виникає рівноскладова силабічна система („силаба” — від лат. „склад”).

Найбільш відомими поетами цього періоду були Климентій Зинов’їв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Семен Климовський та інші.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.