Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Українська література підготовка до ЗНО

Лірика - РАННЯ ТВОРЧІСТЬ - Тарас Григорович Шевченко - ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття

Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами.


Лірика

Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення поета і поезії в суспільстві („Думи мої, думи мої...”, „Перебендя”). Вірш „Думи мої, думи мої...” став не тільки поетичним заспівом до збірки „Кобзар”, а і визначенням спрямованості подальшої творчості.

Предметом творчості поета є Україна, де „...родилась, гарцювала козацькая воля”, до якої поет спрямовує всі свої помисли, бо впевнений, що тільки в Україні знайде розуміння своїх вболівань за минуле, сучасне і майбутнє народу, тільки ненька Україна привітає його: думи, „ як свою дитину ”.

Тему ролі митця і мистецтва в суспільстві Шевченко розвинув у вірші „Перебендя”. Сліпий народний співець Перебендя, опиняючись серед людей різних соціальних верств, виконує різні пісні, догоджаючи їм. Звідси — незадоволення собою, бо справжнє щастя Перебендя відчуває тільки тоді, коли його

...Серце поволі з Богом розмовля,

То серце щебече Господнюю славу,

А думка край світа на хмарі ґуля.


Звертаючись до теми призначення митця і мистецтва, Шевченко заохочує українських письменників відтворювати героїчне минуле України. Бо й сам Тарас Григорович усе своє життя цікавився героїчним минулим рідного народу. У вірші „До Основ’яненка” поет сумує за Запорозькою Січчю, за козацькою волею, згадує колишню славу рідного краю:

Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани!


Поет вірить, що здобутки запорозького лицарства мають пробудити гідність у нащадків, бо:

Слава не поляже,

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.


Але сам Шевченко скаржиться на власне безталання, вважає, що йому не під силу віршованим словом пробудити національну свідомість українців:

...Тяжко, батьку,

Жити з ворогами!

Поборовся б і я, може,

Якби малось сили;

Заспівав би, — був голосок,

Та позички з’їли.

Блуджу в снігах та сам собі:

Ой не шуми, луже!

Не втну більше...


„Батьком” Шевченко називає Основ’яненка. Звертаючись до старшого друга, якого „люде поважають” за „добрий голос”, закликає його відтворювати історичне минуле України, бо впевнений, що:

Наша дума, наша пісня,

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України.


У ранній ліриці Т. Г. Шевченко звертається ще до однієї теми — соціальної нерівності та шукання молодою людиною щастя. З цією метою поет використовує теми та образи бурлацьких і сирітських народних пісень. Вірші „Тече вода в синє море...”, „Вітре буйний, вітре буйний!”, „Нащо мені чорні брови...” автор назвав думками, тобто короткими ліричними віршами елегійного чи баладного змісту. Усі Шевченкові „думки” стали народними піснями.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.