Всі публікації щодо:
Вовчок Марко

Українська література підготовка до ЗНО

Твори російською мовою - Марко Вовчок - ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття

Твори російською мовою

Окрім „Народних оповідань”, написаних українською мовою, Марко Вовчок видала „Рассказы из народного русского быта” (1859 p.).

„Маша” та „Игрушечка” — найкращі антикріпосницькі оповідання російськомовної збірки. Ці оповідання розповідають про дві різні долі — дівчини-кріпачки Маші та панночки Зіночки.

В оповіданні „Маша” в образі селянської дівчини письменниця розкриває тему людської гідності, любові до волі та рабської сутності кріпосництва. Це оповідання зазнало гострих нападок з боку реакційної критики та поміщиків. Вони стверджували, що твори письменниці позбавлені реалізму і художності, а образи не є типовими.

Теорія літератури

Типовий образ — яскравий персонаж, індивідуальні властивості якого поєднані з найхарактернішими рисами людей певної групи (за соціальним станом, характером тощо. Персонаж є типовим, коли він діє за обставин, що відповідають історичній правді).

На прикладі головної героїні оповідання, Маші, Марко Вовчок показує природну потребу і суспільну необхідність кожної людини бути вільною. Маша змалку бачила жахливе життя рідних і односельчан-кріпаків, уже у сім років вона відчула огиду до кріпаччини і кріпосників. Маша рано зрозуміла, що має право самостійно думати, заперечувати і погоджуватись, тому єдиним її прагненням стає воля — за будь-яку ціну. Ставши вільною, Маша відчула, що навіть усвідомлення цього робить її щасливою.

Панночка Зіночка („Игрушечка”) змалку вбачала своє призначення лише у керуванні „нижчою расою”, у пригніченні „холопів”. Людина для неї — лише іграшка. Іноді в Зіночці прокидалися гуманні почуття до Ігрушечки, але лицемірна ключниця Ори-на Іванівна гасила їх, доводячи панночці, що вона вправі розпоряджатися кріпаками. Але життя зломило панночку, вона збожеволіла і вмерла.