Підготовка до ЗНО та ДПА з української літератури

ЗНО - Володимир Сосюра - Література XX ст.

М. Стельмах назвав Володимира Миколайовича Сосюру „глибинно-бентежним березнем”, „замріяно прозорим вереснем” української новітньої поезії.

„Любіть Україну”

Поезія написана у 1944 р. - році остаточного визволення України від німецько- фашистських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до Батьківщини і її культури.

Імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компартійних чиновників, шовіністів до української культури. У центрі - образ „вишневої” України, компонентами якого є все те, що оточує людину з дитинства, дає натхнення, формує самобутню національну ментальність (краса природи, звитяжна історія, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою). Україна - усюди: „у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі”, в „солов’їній мові”, „у пісні у кожній, у думі”, „в дитячій усмішці, в дівочих очах”.

В. Сосюра, намагаючись осмислити саме поняття „любов до Батьківщини”, підкреслює, що воно підносить самоповагу людини.

Поезія має форму послання. Автор звертається до молоді, бо майбутнє держави саме в її руках.

Анафора „Любіть Україну” робить твір щирим, композиційно завершеним. Головна ідея поезії - любіть, оберігайте, возвеличуйте рідну Батьківщину.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

За цей твір Сосюрі пізніше довелося витримати вал брутальних наскоків з боку кремлівської верхівки.

Анафора (від грец. „винесення нагору, повторення”) - єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів, синтаксичних конструкцій.

Градація - стилістична фігура, що полягає в поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.