Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Драч Іван
Підготовка до ЗНО та ДПА з української літератури
ЗНО - Іван Драч - Література XX ст.
Іван Дра. - поет пошуку нового змісту і форми.
„Художнику - немає скутих норм. Він - норма сам, він сам в своєму стилі...”
(І. Драч)
Особливості творчого стилю І. Драча:
- основні жанри творчості: балада („Балада про соняшник”, „Крила”), вірш, поема, поема-мозаїка („Чорнобильська мадонна”), поема-симфонія („Смерть Шевченка”), притча, драматична поема („Дума про Вчителя”, „Соловейко - Сольвейг”), етюд („Етюд про хліб”, „Сонячний етюд”), кіноповість, кіносценарій („Пропала грамота”, „Вечори на хуторі біля Диканьки”), літературно-критична розвідка та ін.;
- поєднання епічності з найруженим драматизмом та ліричністю;
- різноплановість художнього мислення: прозорі образи (часто фольклорні), складні метафори (інколи переростають у символи), філософічність роздумів про загальнолюдські цінності з одночасним зображенням приземлених картин;
- поетична мова збагачена науковою лексикою, незвичайними асоціативними рядами, метафорами, символами;
- модернізує класичну форму балади (зображення історичних, героїчних ситуацій з елементами фантастики): приземлює сюжети, вводить в реалії побуту, моделює незвичайні ситуації духовного вибору;
- сонцепоклонницькі мотиви.
Провідні теми і проблеми:
✵ кохання не тільки в межах суб’єктивного, а й об’єктивного (в космічному дійстві буття);
✵ тема засудження фашизму в усіх проявах;
✵ роздуми над призначенням поета і поезії, сутністю мистецтва;
✵ творча свобода;
✵ екологічні проблеми;
✵ хліб - святиня, символ міцної родини, життя, гостинності;
✵ краса і потворність людської душі;
✵ велич Кобзаря - одного з найкращих українських синів;
✵ доля звичайної людини та ін.
„Балада про соняшник”
(1962)
Перша збірка І. Драча „Соняшник” ознаменувала новий етап у розвитку української лірики своїм жанровим новаторством.
„Балада про соняшник” (1962), що увійшла до збірки, була перекладена багатьма мовами світу.
Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно- історичні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет. Поет розширює просторові координати художнього світу, сміливо відштовхуючись від побутових, буденних реалій житія і піднімаючись до широких узагальнень.
У баладах І. Драча ліричний суб’єкт вміє миттєво осягнути світ, побачити в ньому щось дивовижне, неповторне, якусь нову грань, яка не всім відкривається.
У „Баладі про соняшник” побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання пов’язане відчуттям неперервності руху й відкриттям краси у повсякденному житті. Уже на початку балади соняшник (невід’ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття) зазнає метаморфоз:
В соняшника були руки і ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців із рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду...
Поет застосовує фольклорний мотив перевтілення: у творі соняшник - це хлопець. Завдяки асоціаціям реальні предмети стають символами. Образ сонця набуває метафоричного смислу і символізує поезію, тобто сонце-поезія трансформується в образ звичайнісінького сільського дядька. Миттєві порушення пропорцій, неочікувані просторові й смислові зміщення, асоціативні комбінації явищ і предметів стають важливим інструментом для вираження ідеї твору. У цих видозмінах важливу роль відіграє момент сенсації. Це своєрідний психологічний „зоровий план”, адже зіставлені події і картини вражають свідомість читача.
Образи соняшника і сонця надзвичайно прозорі: читачеві зрозуміло, що поет нероздільно пов’язаний з реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві. Відкриття краси, духовності, що набувають космічного, сонячного виміру, неможливі без „земного”, реального буття, яке творча особистість втілює у витворах мистецтва.
Твір завершується монологом:
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
Поетика твору є модерною. Баладу написано верлібром, ритмічна розкріпаченість якого давала можливість авторові вільно передати рух складних картин, думок і почуттів.
Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально- побутової тематики з драматичним сюжетом.
Метаморфоза - перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна.
Верлібр - вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.
