Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

„Українська література“ 11 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Василь Симоненко (1935 — 1963) - Літературний процес 60 — 90-х років XX ст.

Тема 37. Василь Симоненко (1935 — 1963)

Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу.

Біографічні відомості

Прожив усього 28 років.

•   8 січня 1935 р. - народився у с. Біївці на Полтавщині в селянській родині.

•   Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка.

•   1957 - 1959 рр. - працює в газеті “Черкаська правда”.

•   1960 - 1963 рр. - кореспондент газети “Молодь Черкащини”.

•   1962 р. - перша збірка “Тиша і грім”.

•   13 грудня 1963 р. - помер, похований у Черкасах.

•   1964 р. - вихід другої збірки “Земне тяжіння” (посмертно).

•   1965 р. - збірка оповідань і новел “Вино з троянд” (посмертно).

•   1981 р. - “Лебеді материнства”(посмертно).

•   1984 р. - “Поезії” (посмертно).

•   2001 р. - поява першого в Україні найповнішого видання творів В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина...” (вірші, сонети, поеми, казки, байки).

Огляд творчості

В.   Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив до духовних здо­бутків світової культури.

Реалізував себе як поет (дві поетичні збірки), прозаїк (збірка новел і'оповідань), казкар (“Цар Плаксій та Лоскотон”, “Подорож в країну Навпаки”, “Казка про Дурила”).

Домінанти творчості:

-   постійна увага до звичайної людини, її тривог і проблем, до буденного життя;

-   протест проти безглуздя епохи і порожнечі людського існування, сповненого гучних гасел або брехні чи замовчування влади;

-   позиція: кожна особистість становить собою окремий космос, самоцінний за своєю сут­ністю, народ - безліч неповторних індивідуальностей;

-   утвердження національної гідності окремої людини, усього народу;

-   контраст між переможними звітами влади і виснажливими буднями сільських трудів­ників;

-   підняття проблем історичної пам’яті (“Монархи”, “Де зараз ви, кати мого народу?”);

-   глибокий патріотизм, синівська відданість(“Задивляюсь у твої зіниці...”, “Лебеді мате­ринства”, де звучать мотиви казкового дивосвіту і дороги як вибору життєвого шляху);

-   сатирична спрямованість казок;

-   інтимна лірика - через дослідження філософії почуттів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування; сповнена глибини й вогню щирих почуттів, певного юнацького максималізму, життєстверджувальної енергії.

Ліричний герой:

1)   романтичний і закоханий юнак;

2)   зріла людина з великим життєвим досвідом, здатна до філософських роздумів.

(“Світ який! Мереживо казкове...”, “Ти знаєш, що ти людина...”, “Я”, “Вона прийшла”,

“Є в коханні і будні, і свята...” та ін.)

Збірка “Тиша і грім” (1962) - виквіт студентської юності та перших років самостійного трудового життя поета; насичена щирим пафосом, сповнена естетичним смаком, чистою правдою, романтичним поривом відкривати “духовні остороги” в інтелектуальному морі свого народу, до чого поет закликав нових “Колумбіє і Магелланів”. Світ поставав не тіль­ки в безжурних сонячних тонах (як “мереживо казкове”), а з громом бурі, у творчому натхненні, у найвищому ступені творчої самореалізації. Усе це контрастувало з поширени­ми ідиліями “щасливого життя” радянської імітаційної літератури.

Новаторство поета “йде не стільки шляхом винаходу нових художніх форм... скільки в сфері нових художніх ідей” (поезії “Жорна”, “Мій родовід!”, “Піч”, “Перший”, “Дід умер”, “Варвари”, цикл із дев’яти віршів “Тиша і грім”).

Збірка “Земне тяжіння” (1964) характеризується посиленням іронічно-саркастичного струменя, використанням римованого катрену, ямба, хорею, рідше - тристопного розміру.

Домінанта - основна, панівна ідея, головний, панівний принцип, основна ознака або найважливіша складова частина чого-небудь.

“Лебеді материнства”

Поезія написана в період, коли В. Симоненко працював у газеті “Молодь Черкащини”. Провідна думка твору - найдорожчим для кожної людини є Батьківщина, котру не обира­ють, як і рідну матір, а люблять такою, як вона є. На початку твору постає чарівний світ казки, що манить і бентежить маленького героя. Далі - напутнє слово матері синові, яко­му колись доведеться вирушати в життєву дорогу і поставати перед вибором. Монологічна форма оповіді надає авторській інтонації щирості, відвертості, довірливості. Особливого темпоритму твору досягнуто завдяки різної сили інтонаціям: то плавним, спокійним, зако­лисуючим, то імпульсивним, вибуховим.

Автор застосовує алітерації, повторення приголосних р, л, щоб створити враження зачу­дування, таємничості:

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Алітерація - зумисне надмірне повторення однакових приголосних звуків з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови.

Вірш сповнений народнопісенних символів, казкових образів, співзвучний із колиско­вими; його прикрашають епітети й порівняння: “лебеді, як мрії”, “сади зелені”, “білява хата”, “диво-наречені”, “тихі зорі”, “лебеді рожеві”, “зорі сургучеві” та ін.

Мати і Україна - нероздільні поняття, материнський образ переростає в образ-символ Вітчизни.

Рефреном і заключним акордом звучать у вірші слова “Вибрати не можна тільки Бать­ківщину”, підсилюючи значення головної думки твору.

Рефрен (повтор) (від франц. “приспів”) - повторення однакових слів чи виразів, віршованих рядків чи строф у творі з метою звернення на них особливої уваги читачів, підкреслення мелодійності, ритмічності.

“Ти знаєш, що ти — людина?”

З перших рядків твору звучать риторичні запитання, які стимулюють осмислення на­шого життя та історичної місії людини на землі, неповторності кожної особистості. Ми­тець ніби тривожиться за кожного з нас, акцентуючи увагу чи не на найсильніших почут­тях - жадобі діяти, радіти буттю. Не можна забувати про те, що кожна мить неповторна, її ніколи не повернути, її ніхто, крім нас, не проживе:

І жити спішити треба –

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Головна думка - кожній людині треба залишити свій слід на цій землі, бо дуже мало часу для цього відпущено долею. Мотиви цінності людського життя, утвердження непов­торності кожної особистості сповнюють вірш глибоким гуманістичним пафосом.

***

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі - людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Тест № 43

1.   До якого покоління українських митців належить В. Симоненко?

А   “П’ятдесятники”;   В   “Шістдесятники”;

Б “Розстріляне відродження”;   Г   воєнних років.

2. Укажіть назву населеного пункту, де народився Василь Симоненко.

А с. Біївці на Полтавщині;   В   с. Дермань на Рівненщині;

Б с. Мотронівка на Чернігівщині;   Г   с. Чаплинка на Херсонщині.

3.   Укажіть рік виходу першої збірки В. Симоненка “Тиша і грім”.

А 1964 р.;    В   1961 р.;

Б 1962 р.;    Г   1960 р.

4. Материнська тривога за долю сина, перед яким відкривається дійсність - головний мотив поезії В. Симоненка:

А “Світ який! Мереживо казкове...”; В   “Піч”;

Б “Ти знаєш, що ти - людина?..”; Г   “Лебеді материнства”.

5. Яка з поезій В. Симоненка не є твором для дітей?

А “Цар Плаксій і Лоскотон”;    В   “Казка про Дурила”;

Б “Подорож у країну Навпаки”;   Г   “Дума про щастя”.

6. Укажіть назву твору, який не входить до творчого доробку В. Симоненка.

А “Де зараз ви, кати мого народу?”; Г   “Моя мова”;

Б “Я не бував за дальніми морями...”;   Д   “Кирпатий барометр”.

В   “Коли ми йшли удвох з тобою...”;

7. Визначте віршовий розмір поетичних рядків В. Симоненка.

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

А Ямб;    Г анапест;

Б хорей;   Д дактиль.

В амфібрахій;

8. Про кого (що) йдеться у творі “Задивляюсь у твої зіниці...”?

А Кохану;   Г поезію;

Б Україну;   Д вишню біля хати.

В матір;

9   Якою темою об’єднані Симоненкові поезії “Піч”, “Баба Онися”, “Дід умер”?

А Страждання українського народу під час Другої світової війни;

Б

В

Г

Д

Б голодомор 1932 - 1933 рр.; доля простої людини;

В згубні наслідки техногенної революції XX ст.;

Г братовбивча війна після революції 1917 р.

10.   Який прийом покладений в основу образності поезії В. Симоненка “Є в коханні і будні, і свята...”?

А    Метафора;   Г гіпербола;

Б    оксиморон;   Д літота.

В    антитеза; 

11. Розмістіть етапи життя і творчості В. Симоненка в правильному хронологічному по­рядку.

А   Вихід збірки поезій “Тиша і грім”.

Б

В

Г

Б   Симоненко - студент факультету журналістики Київського університету, секретар університетської багатотиражки.

В   Вихід збірки “Земне тяжіння”.

Г   Вихід збірки оповідань і новел “Вино з троянд”.

12. Установіть відповідність між фрагментом поезії В. Симоненка і художньо-виражаль­ним засобом, використаним у ньому (підкреслене).

Із тобою було б нам гірко,    А    звертання

Обіймав би нас часто сум...   Б   епітет

Україно! Ти для мене диво!   В   анафора

І нехай пливе за роком рік,    Г    епіфора

Буду, мамо горда і вродлива,    Д    персоніфікація

З тебе дивуватися повік...

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

   Ти знаєш, що ти - людина?

   Ти знаєш про це чині?

   Усмішка твоя –єдина,

   Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.