Всі публікації щодо:
Драч Іван

„Українська література“ 11 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Іван Драч (нар. 1936 р.) - Літературний процес 60 — 90-х років XX ст.

Іван Драч - поет пошуку нового змісту і форми.

“Художнику - немає скутих норм. Він - норма сам, він сам в своєму стилі...”

(І. Драч)

Біографічні відомості

Творчість

•   17 жовтня 1936 р. - народився в с. Теліжинці на Київщині.

•   50 - 60-ті роки - учителювання, служба в армії, вступ до Київського університету імені Т.Г. Шевченка.

•   1962 р. - перша збірка “Соняшник”.

•   1964 р. - навчання на Вищих сценарних курсах у Москві.

•   1965 р. - збірка “Протуберанці сонця”.

•   1967 р. збірка “Балади буднів”.

•   1972 - “До джерел”.

•   1974 р. - збірка “Корінь   і крона”.

•   1976 р. - стає лауреатом Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.

•   1976 р. збірка “Київське небо”.

•   1978 р. - збірка “Сонячний фенікс”.

•   1980 р. - збірка “Американський зошит”.

•   1981 р.- збірка “Шабля і хустина”.

•   1983 р. - стає лауреатом Державної премії СРСР.

•   1983 р. - книга нарисів і есе “Духовний меч”.

•   1985 р. збірка “Теліжинці”.

•   1988 р.- “Храм сонця”.

•   1995 р. - збірка “Вогонь з попелу”.

•   90-і рр. - активна громадська робота (голова Народного Руху України, депутат Вер­ховної Ради).

•   1997 р. - документальна драма “Гора”.

•   1999   р. - збірка   “Сізіфів меч: вірші дев’яностих”.

•   2002   р. - збірка   “Анатомія блискавки”.

Іван Драч - голова Конгресу української інтелігенції (КУІн), керівник товариства “Ук­раїна”, голова Світового конгресу українців.

Огляд творчості

Особливості творчого стилю І. Драча:

-   основні жанри творчості: балада (“Балада про соняшник”, “Крила”), вірш, поема, поема-мозаїка (“Чорнобильська мадонна”), поема-симфонія (“Смерть Шевченка”), притча, драматична поема (“Дума про Вчителя”, “Соловейко - Сольвейг”), етюд (“Етюд про хліб”, “Сонячний етюд”), кіноповість, кіносценарій (“Пропала грамота”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”), літературно-критична розвідка та ін.;

-   поєднання епічності з напруженим драматизмом та ліричністю;

-   різноплановість художнього мислення: прозорі образи (часто фольклорні), складні ме­тафори (інколи переростають у символи), філософічність роздумів про загальнолюдські цін­ності з одночасним зображенням приземлених картин;

-   поетична мова збагачена науковою лексикою, незвичайними асоціативними рядами, метафорами, символами;

-   модернізує класичну форму балади (зображення історичних, героїчних ситуацій з еле­ментами фантастики): приземлює сюжети, вводить в реалії побуту, моделює незвичайні ситуації духовного вибору;

-   сонцепоклонницькі мотиви.

Провідні теми і проблеми:

•   кохання не тільки в межах суб’єктивного, а й об’єктивного (в космічному дійстві бут­тя);

•   тема засудження фашизму в усіх проявах;

•   роздуми над призначенням поета і поезії, сутністю мистецтва;

•   творча свобода;

•   екологічні проблеми;

•   хліб - святиня, символ міцної родини, життя, гостинності;

•   краса і потворність людської душі;

•   велич Кобзаря - одного з найкращих українських синів;

•   доля звичайної людини та ін.

Поема “Чорнобильська мадонна”

(із збірки “Храм сонця”, 1988 р.)

В основі - Чорнобильська катастрофа.

Поему побудовано на роздумах про моральний бік трагічних подій. Твір складається з 25 окремих різножанрових розділів, поєднаних тематично:

-   лірика (“Пролог”);

-   прозова вставка (“З канадської листівки “Мадонна атомного віку” Василя Курилика”, 1971 р.);

-   своєрідна балада - улюблений жанр І. Драча (“Хрещатицька мадонна”);

-   відроджений міф (“Солдатська мадонна”);

-   епічна картина, приправлена “чорним гумором” (“Баба в целофані”);

-   сатира (“Бенкет в пору СНІДу”, “Мати і христопродавці”, “Ода молодості”).

Ідея твору: нагадування людству про те, що через свої гріхи, через недбале ставлення до природи, до самих себе трапляються катастрофи, що виносять людину за межі існування. Паралельно з руйнуванням екології руйнується свідомість особи, нищиться психологічна цілісність.

“Балада про соняшник”

Перша збірка І. Драча “Соняшник” ознаменувала новий етап у розвитку української лірики своїм жанровим новаторством.

“Балада про соняшник” (1962), що увійшла до збірки, була перекладена багатьма мова­ми світу.

Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно-істо­ричні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напруже­ний сюжет. Поет розширює просторові координати художнього світу, сміливо відштовхую­чись від побутових, буденних реалій житія і піднімаючись до широких узагальнень.

У баладах І. Драча ліричний суб’єкт вміє миттєво осягнути світ, побачити в ньому щось дивовижне, неповторне, якусь нову грань, яка не всім відкривається.

У “Баладі про соняшник” побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання пов’язане відчуттям неперервності руху й відкритям краси у повсякденному житті. Уже на початку балади соняшник (невід’ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття) зазнає метаморфоз:

В соняшника були руки і ноги,

Було тіло шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців із рогатки.

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду...

Поет застосовує фольклорний мотив перевтілення: у творі соняшник - це хлопець. За­вдяки асоціаціям реальні предмети стають символами. Образ сонця набуває метафоричного смислу і символізує поезію, тобто сонце-поезія трансформується в образ звичайнісінько­го сільського дядька. Миттєві порушення пропорцій, неочікувані просторові й смислові зміщення, асоціативні комбінації явищ і предметів стають важливим інструментом для вираження ідеї твору. У цих видозмінах важливу роль відіграє момент сенсації. Це своєрід­ний психологічний “зоровий план”, адже зіставлені події і картини вражають свідомість читача.

Образи соняшника і сонця надзвичайно прозорі: читачеві зрозуміло, що поет нероздільно пов’язаний з реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві. Відкриття краси, духовності, що набувають космічного, сонячного виміру, неможливі без “земного”, реального буття, яке творча особистість втілює у витворах мистецтва.

Твір завершується монологом:

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.

Поетика твору є модерною. Баладу написано верлібром, ритмічна розкріпаченість якого давала можливість авторові вільно передати рух складних картин, думок і почуттів.

Балада - жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально- побутової тематики з драматичним сюжетом.

Метаморфоза - перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна.

Верлібр - вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Тест № 49

1.   До якої когорти митців слід віднести І. Драча?

А   “П’ятдесятники”;   В “Розстріляне відродження”;

Б   “шістдесятники”;   Г поет нью-йоркської групи.

2.   Який жанр домінує у творчості І. Драча?

А   Поема;   В    медитація;

Б   балада;   Г    сонет.

3.   Укажіть прізвище педагога, якому І. Драч присвятив поему “Дума про Вчителя”.

А   А. Макаренко;   В    Ш. Амонашвілі;

Б   К. Ушинський;   Г   В. Сухомлинський.

4.   Укажіть назву першої збірки І. Драча, у якій відбулося зближення “космічних” і “земних” мотивів.

А   “Соняшник”;   Г    “Американський зошит”;

Б   “Балади буднів”;   Д    “Сонячний фенікс”.

В    “Корінь і крона”;

5.   Укажіть літературознавчий термін за його визначенням: вірш без рими і розмірі/ з довільним чергуванням рядків різної довжини.

А   Сонет;   Г    олександрійський вірш;

Б   верлібр;   Д    коломийковий вірш.

В    білий вірш;

6. До якої збірки увійшли твори “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб”?

А   “Соняшник”;    Г   “Балади буднів”;

Б   “Київське небо”;   Д    “Американський зошит”.

В   “Протуберанці сонця”;

7. Про які крила йдеться в однойменному творі І. Драча?

А   Крила в могутнього птаха;

Б   духовні крила, які виростають у людини у хвилини творчого піднесення;

В   крила - Божественний дарунок, талант;

Г   крила кохання;

Д   крила мрій.

8. Який реальний образ “перевтілюється” в соняшник (за “Баладою про соняшник”)?

А   Сам поет;    Г    мати поета;

Б   дід поета;    Д    Т. Шевченко.

В   хлопець;

9. Кого (що) представлено в алегоричних образах соняшника і сонця у “Баладі про соняшник”?

А    Україну й українців;   Г   реальне і фантастичне;

Б   поета і поезію;   Д   матір і дитину.

В   “материкових” українців і емігрантів;

10. Який художньо-виражальний засіб використовує І. Драч у наведеному рядку з “Ба­лади про соняшник”:

Поезіє, сонце моє оранжеве!

А    Епітет;   Г   гіпербола;

Б    порівняння;   Д   метафора.

В    літота;

11. Установіть відповідність між назвою збірки І. Драча і роком її виходу у світ.

1   “Київське небо”   А    2002 р.

2   “Сізіф меч: вірші дев’яностих”   Б    1962 р.

3   “Анатомія блискавки”   В    1965 р.

4   “Соняшник”   Г   1976 р.

5   “Протуберанці сонця”    Д    1999 р.

12. Установіть відповідність між назвою твору І. Драча і жанром.

1   “Ніж у сонці”   А    балада

2   “Гора”   Б   драма-феєрія

3   “Дума про Вчителя”    В   драматична поема

4   “Духовний меч”   Г    драма-колаж