„Українська література“ 11 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Микола Куліш (1892 — 1937) - Літературний процес першої третини XX ст. (1900 — 1930)

Микола Гурович Куліш - драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах - увесь спектр людських взаємин, поз­начений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання.

Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша - людина і час, складні колізії епохи. Ува­га драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини.

М. Куліш переконаний: немає на світі таких ідей, які б дорівнялися вартості людського життя.

Біографічні відомості

•   6 грудня 1892 р. - народився в с. Чаплинка на Херсонщині в селянській родині.

•   1909 р.- закінчив чотирикласну школу, вступив до 5-го класу приватної гімназії.

•   1914 р. - вступив до Новоросійського (Одеського) університету на історико-філологічний факультет.

•   Роки Першої світової війни - школа прапорщиків, фронт, поранення, служба у штабі.

•   1917 р. - перейшов у революційний табір, працював у полковому комітеті.

•   Після громадянської війни М. Куліш працює на ниві освіти.

•   1924 р. - п’єса “97” (розпочав в Олешках, завершив в Одесі) має реальну основу - го­лод 20-х років в Україні.

•   Переїзд до Харкова.

•   Сатирична комедія “Отак загинув Гуска” (висміюється переродження деяких револю­ціонерів, намагання побудувати соціалізм “командним методом”).

•   1926 р. - комедія “Хулій Хурина” (висвітлює негативізм чиношанування, хабарниц­тва, бюрократії).

•   1926 р. - комедія “Зона” (перероблено під назвою “Закут” у 1929 р.): показана мораль­на деградація комуніста, автор передбачив загибель свою і своїх однодумців.

•   Січень 1927 р. - був обраний президентом ВАПЛІТЕ.

•   1927 р. - поява комедії “Народний Малахій”.

•   1929 р. - комедія “Мина Мазайло” (проблема: “міщанство і українізація”).

•   Драма “Патетична соната” (про болісний пошук Україною своєї долі на роздоріжжях історії).

•   1932 р. - “Вічний бунт”.

'• 1933 р. - драми “Прощай, село”, “Маклена Граса”.

•   Між 27 жовтня і 4 листопада 1937 р. - розстріляно в Карелії.

“Мина Мазайло”

(1929 р. - видана окремою книжкою)

Жанр: Куліш визначив п’єсу як сатиричну комедію, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому - трагікомедія.

Тема (проблема): “міщанство і українізація”.

Основні персонажі: Мина Мазайло, Мокій, дядько Тарас, Мотрона Розторгуєва (тьотя Мотя), Рина, Уля Розсоха та ін.

Конфлікт політичний. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що у творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії: Мина - Мокій, Уля - Мокій, тьотя Мотя - дядько Тарас та ін.

Особливості сюжету

В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службо­вець “Донвугілля” з Н-ської вулиці Холодної Гори Мина Мазайло вирішив поміняти своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше - російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходять на рівень національної проблеми.

Ідея

Засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища на­прикінці 20-х років XX ст., висміює носіїв великодержавного шовінізму.

Особливості п’єси “Мина Мазайло”:

-   драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських пріз­вищ;

-   немає позитивних персонажів (навіть дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокій не патріот: українська мова цікавить його більше з наукової точки зору);

-   у творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської ук­раїнізації);

-   фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики під­тримували перевертнів.

Стислий переказ твору

Дійові особи:

Мина Мазайло - харківський службовець середніх літ

Лина (Килина) - його дружина

Рина (Мокрина) - їхня дочка

Мокій - їхній син

Уля - подруга Рини

Тьотя Мотя - сестра Мини з Курська

Тарас Мазайло - дядько Мини з Києва

Баронова-Козино - вчителька “правильних проізношеній” російської мови Тертика,Губа, Аренський – комсомольці, друзі Мокія.

Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації.

Перша дія

Рина розповідає Улі, що “Мокій збожеволів од своєї укрмови”, вірші пише українською, а батько, навпаки, хоче їхнє малоросійське прізвище змінити і підшукує собі вчительку, яка б навчила його правильної російської вимови. Рина з матір’ю кличуть у гості тьотю Мотю з Курська - на допомогу. А до Улі Рина звертається з проханням закохати в себе її брата Мокія, який вже “збожеволів від укрмови”.

Мина скаржиться на своє прізвище, через яке, на його думку, усі життєві негаразди. У загсі йому сказали, що прізвище змінити можна, учительку “правільних проізношеній” він вже знайшов - Баронову-Козино. А Мокію, якщо той буде пручатися, виб’є “з голови дур український”. Тим часом Мокій розповідає Улі, що мріє до свого прізвища додати загубле­ну половинку - Квач.

Друга дія

Від Баронової-Козино Мокій дізнається, що батько міняє прізвище, і в гніві зрікається його, а Улі скаржиться на самотність у власній родині. Зворушена Уля дозволяє себе “ук­раїнізувати”.

Поки Баронова-Козино навчає Мину, Мокій голосно розучує з Улею народну пісню. Нав­чання закінчується сваркою батька з сином, яка припиняється через приїзд тьоті Моті. Гостя здивована, що на вокзалі написано: “Харків” - “іспортілі город”. Трохи згодом при­їздить дядько Тарас з Києва, який у свою чергу дивується, що ніхто на вулицях не розуміє української мови.

Третя дія

У родині тривають суперечки: Мокій свариться з дядьком і обзиває його шовіністом, тьотя Мотя з дядьком Тарасом “ділять” Гоголя. Тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію з приводу зміни прізвища, а той запросив ще й комсомольців. Дискусія розпочалася з пи­тання, чи існують взагалі українці як нація, перетворилася на сварку, а скінчилася тим, що тьотя Мотя, дядько Тарас і Рина пропонують варіанти прізвищ. Дядько підбирає щось схоже на прізвища гетьманів, але Мина погоджується на варіант Рини - Мазєнін.

Четверта дія

Уля розповідає Рині, що Мокій зізнався їй у коханні. Рина наполягає, щоб Уля постави­ла Мокія перед вибором: або вона їде жити в Одесу до тітки, або він погоджується змінити прізвище. Про свій переїзд Уля Мокію сказала, а от образити юнака, у якого закохалася, не змогла й мовчки вийшла.

З’являється Мазайло з газетою, у якій є публікація про заміну його прізвища на Мазєнін. Тьотя, Мазайлиха, Рина радіють, дядько Тарас обзиває себе дурнем.

Через деякий час з’являються комсомольці і Уля. Вони принесли газету “Комсомолець України”, у якій опублікований наказ про звільнення “з посади... за систематичний і зло­вмисний опір українізації службовця М.М. Мазайло-Мазєнін”.

Тест № 36

1.   Якою п’єсою М. Куліш вперше зарекомендував себе як драматург?

А “Комуна в степах”;   В    “Патетична соната”;

Б “Мина Мазайло”;   Г   “97”.

2.   У якому творі М. Куліш висміює революціонерів-“переродженців”, які намагаються побудувати соціалізм “командним способом”?

А   “Отак загинув Гуска”; В    “Мина Мазайло”;

Б   “Народний Малахій”;   Г    “Хулій Хурина”.

3.   Зазначте, з яким театром найтісніше пов’язана діяльність М. Куліша-драматурга.

А   Київським театром Миколи Садовського;

Б   “Березолем”;

В   Київським театром ім. Івана Франка;

Г   українським театром корифеїв.

4.   Які реальні події покладені в основу п’єси “97”?

А   Голод 1932 - 1933 рр.;

Б   голод 20-х років XX ст.;

В   події Першої світової війни;

Г   події резолюції 1917 р.

5.   Яку організацію очолював М. Куліш в харківський період свого життя?

А   ВАПЛІТЕ;

Б   “Молодняк”;

В “Плуг”;

Г ВУСПП.

6. “Міщанство і українізація” - це, за визначенням М. Куліша, тема твору:

А   “Маклена Граса”;

Б   “Хулій Хурина”;

В   “Мина Мазайло”;

Г   “Прощай, село!”;

Д   “Патетична соната”.

7. Який із названих творів М. Куліша не можна перекласти іншими мовами?

А   “97”;

Б   “Патетична соната”:

В   “Мина Мазайло”;

Г   “Маклена Граса”;

Д   “Народний Малахій”.

8. До якого жанру М. Куліш відніс свій твір “Мина Мазайло”?

А    Трагікомедія;

Б    сатирична комедія;

В   трагедія;

Г    психологічна драма;

Д    мелодрама.

9. Хто з персонажів п’єси “Мина Мазайло” виступає основним опонентом войовничого міщанства?

А    Мина Мазайло;

Б    Рина;

В    Уля;

Г    Мокій;

Д    Дядько Тарас. 

10. Яка сюжетна колізія є фіналом п’єси “Мина Мазайло”.?

А    Уля, покохавши Мокія, вимушена виїхати до Одеси;

Б    поява у газеті інформації про звільнення Мини з посади “за систематичний і зловмисний опір українізації”;

В    нагородження Мини орденом “за систематичну підтримку українізації”;

Г    нагородження Мини “за систематичний і зловмисний опір українізації”;

Д дискусія між дядьком Тарасом і гостею з Курська.

11. Розмістіть етапи життя і творчості М. Куліша в правильному порядку.

А    М. Куліш - голова міського виконкому (Олешки) ради робітничих,

селянських і червоноармійських депутатів.

Б   М. Куліш -   президент “ВАПЛІТЕ”.

В   Навчання в   Одеській школі прапорщиків.

Г   М. Куліш -   організатор дитячих садків   і шкіл.

Д   Написання   драми.

12. Установіть відповідність між назвою твору М. Куліша і роком

1   “Народний Малахій” А   1924 р.

2   “Маклена Граса”   Б   1926 р.

3   “Вічний бунт”    В   1927 р.

4   “97 ”    Г   1932 р.

5   “Зона”   Д   1933 р.




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.