Всі публікації щодо:
Кочерга Іван

„Українська література“ 11 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Іван Кочерга (1881 — 1952) - Літературний процес першої третини XX ст. (1900 — 1930)

Тема 31. Іван Кочерга (1881 — 1952)

Іван Антонович Кочерга - “драматург-мислитель, драматург-новатор, він дивиться на життя своїми очима” (М. Рильський).

Біографічні відомості

•   6 жовтня 1881 р. народився у м. Носівка на Чернігівщині.

•   1899 р. - закінчив Чернігівську гімназію.

•   Навчання на юридичному факультеті Київського університету; цікавиться історією Києва, архітектурою, старовинними документами.

•   1903 р. - повертається до Чернігова, працює службовцем.

•   3 1904 р. - виступає з театральними рецензіями на сторінках чернігівських видань.

•   1910 р. - перша п’єса російською мовою “Песня в бокале” (у 1926 р. Павло Тичина переклав твір українською мовою, давши назву “Легенда про пісню).

•   1913 р. - п’єса “Дівчина з мишкою” (розвиває колізію гонитви за примарною мрією, розкриває прекрасну сутність жінки).

•   1924 р. - “Викуп”.

•   1925 р. - п’єса “Фея гіркого мигдалю” (українською мовою).

•   1927р. - “Алмазне жорно” (прем’єра відбулася в театрі М. Заньковецької).

•   1928 р. - комедія “Натура і культура”, драма “Марко в пеклі”.

•   1930 р. - “Свіччине весілля”.

•   1933 р. - “Майстри часу”.

•   1941 р. - евакуація в Уфу; І. Кочерга - редактор газети “Література і мистецтво”.

•   1942 р. - написана драма “Чаша”, у якій Кочерга змальовує   образ Ярослава Мудрого.

•   1943   р. - переїхав до Москви.

•   1944 р. - повернення до Києва, написання   історичної драми   “Ярослав Мудрий”.

•   1948   р. - драматична поема “Пророк”.

•   29 грудня 1952 р. - помер, похований на Байковому кладовищі.

Огляд творчості

За своє життя Іван Кочерга написав понад 20 драматичних творів, що відрізняються жанровим багатством (драматична казка, драматична поема, романтична комедія, п’єса-феєрія, філософська комедія).

“Ярослав Мудрий”

(завершена в 1944 р., останній варіант - 1946 р.)

Жанрові особливості: драматична поема.

Драматична поема - переважно невелика за розміром віршована п’єса, в якій є драматичне, епічне й ліричне розкриття теми.

Уся увага автора зосереджена на розкритті якогось одного конфлікту, всі сюжетні лінії сходяться в одній точці, пересікаються на образі головного героя. Тому історичну драму називають монодрамою (композиційний центр - Ярослав.)

Типові ознаки письма драматурга: простота реплік, образність мовлення, парність рим, сконденсованість думки, поєднання лексики різних стилів мовлення (наукова і військова термінологія, архаїзми, історизми, просторіччя тощо).

Поему написано білим віршем.

Історична основа: історичні події XI ст. (1030 - 1036 рр. князювання Ярослава Мудрого).

Тема: показ синівської відданості Батьківщині, полум’яної любові до рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола простих людей, що відстоювали волю і незалежність своєї Батьківщини.

Автор змальовує одну з найдраматичніших сторінок в історії Київської Русі - становлен­ня централізованої держави, зміцнення її авторитету в Європі, розвиток культури, освіти, науки, що припадало на час князювання Ярослава Мудрого (у творі зображено лише шість років князювання).

Головний драматичний конфлікт: боротьба князя Ярослава Мудрого за утвердження могутності і культурного розвитку мирної Русі.

Композиція, сюжет

У п’єсі 5 дій, кожна з яких має назву й відповідає певному часові.

1   - “Сокіл” (1030 р.);

2   - “Закон і благодать” (1030 р.);

3   - “Квітневий сніг” (1032 р.);

4   - “Каменщик і князь” (1032 р.);

5   -І відміна - “Гуслі і меч”;

-II відміна - “Золота брама” (1036 р.).

Особливістю твору є його багатоплановість, наявність кількох сюжетних ліній (Ярос­лав - Микита, Ярослав - Журейко, Ярослав - Інгігерда, Ярослав - Гаральд), двох ідейних ліній (захист Київської Русі від ворогів, зміцнення авторитету в Європі; розвиток культури, науки, освіти.

Через єдність компонентів твору в межах його ідейного задуму простежується зв’язок між подіями.

І дія - експозиція драматичної дії. На початку автор знайомить читача з ченцями, пере­писувачами книг: монахом-художником Микитою, що малює заставки і мініатюри до книг, монахом-переписувачем Свічкогасом, ієромонахом Сильвестром, який керує всією роботою. Усі чекають на повернення князя Ярослава із Чюді, де він воював.

У зав’язці - плани Микити помститися Ярославу за кривди Новгорода; сватання Гараль- да до Єлизавети; убивство варягом Турвальдом брата Милуші, покарання його Журейком. II дія - пожвавлення розвитку дій з появою князя Ярослава.

Кульмінація - припадає на IV дію: Милуша і Журейко викривають підступну змову Інгігерди з Ульфом проти Ярослава; загибель Милуші від рук зрадника.

Розв’язка - у заключному акті - звістка про смерть Єлизавети, героїчна загибель Мики­ти, примирення Ярослава з Інгігердою, розгром печенігів.

Образи поділяються на дві групи:

1)   історичні (Ярослав Мудрий, Інгігерда, Єлизавета, Анна, Володимир, Сильвестр);

2)   вигадані (Микита, Журейко, Милуша, варяги).

Основні проблеми твору:

-   історичне походження Русі;

-   оборона Київської Русі від зовнішніх ворогів та внутрішніх міжусобиць;

-   мирна творча праця - “благо основне”;

-   народ і видатна історична особа;

-   синівська любов до рідної землі.

Афористичні вислови персонажів драматичної поеми “Ярослав Мудрий”

•   “Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких” (Ярослав).

•   “Раніш закон, а потім благодать. Людей учу я страхом і книжками, але і сам я у людей учусь” (Ярослав).

•   “...мудр народ, і житиме віками в трудах і битвах вихована Русь” (Ярослав).

•   “Якщо від книг глава твоя страждала та щоб од мудрості не вилізли власи - іди на хутір і свиней паси” (Ярослав до Свічкогаса).

•   “Пора тобі уділ а мати в світі І всамперед вітчизну і сім’ю.

Бо князю руському негоже віддавати Свою дочку бездольному пірату,

Хоча б він був грозою всіх морів” (Ярослав).

•   “Раніш ніж храми будувать святі, годиться правду ствердити в житті” (Журейко).

•   “Боже правий, як важко це - творити правий суд...” (Ярослав).

•   “Державне поле треба корчувати,

Щоб виросла на ньому благодать.

Да буде мир! І Богом я клянусь,

Що кожного вразить моя сокира,

Хто збаламутить Київ наш і Русь,

Хто осквернить насильством справу миру” (Ярослав).

•   “З усіх небесних благ

Найвищим благом кров я цю вважаю,

Що є з народом вірний мій зв’язок.

Мені не треба пишних тих казок,

Що предків нам шукають десь за морем.

Народ мій тут, на рідних цих просторах,

Від Києва до Ладоги живе.

І не заброд Ісландії суворих, -

Мене своїм він предком назове!” (Ярослав)

•   “Мій розум ти відчув і зрозумів, - щоб наш народ міцнів в труді і правді, не можу я прощати ворогів, і кожен, хто порушить справу миру, на правду хто на руську посягне, - того вразить безжалісна сокира... Тому, хто руську правду поважає, завжди у нас і шана, і хвала” (Ярослав).

•   “Хто вип’є раз дніпрової води, тому ніколи Київ не забути, хоч би в яку забрався да­лечінь” (Свічкогас).

•   “...і знову ллється кров... Невже немає справді місця в світі, де б мир царив і де б цвіла любов серед людей, братерством оповитих!” (Єлизавета).

“Свіччине весілля”

(Написаний у 1930 р., поставлений у 1935 р.).

Жанр: драматична поема.

Історична основа

-   реальні події XV - XVI ст. - заборона литовськими князями світити вночі світло в Києві (за грамотами литовських князів 1494, 1506 рр.).

Автор пов’язав історичні факти з відомим на Київщині ремісницьким звичаєм “женити свічку” (люди віддавали почесті дереву та вогню).

Тема: показ життя київських ремісників XVI ст. та їхня боротьба проти литовських феодалів за свої привілеї і права.

Сюжетні лінії:

-   показ стосунків між київськими цеховиками і воєводою з його прислужниками;

-   особисті взаємини І. Свічки, Меланки, Ольшанського.

Ідея: уславлення боротьби українського народу за волю і справедливість. (Народ повинен забрати собі те, що йому належить.)

Тест № 37

1.   Укажіть назву п’єси Івана Кочерги, яку Павло Тичина, переклавши, назвав “Леген­дою про пісню”.

А   “Пророк”;   В “Песня в бокале”;

Б   “Чаша”;   Г “Фея гіркого мигдалю”.

2.   У якій п’єсі І. Кочерга звертається до образу реального історичного діяча?

А   “Свіччине весілля”; В   “Фея гіркого мигдалю”;

Б   “Ярослав Мудрий”; Г   “Марко в пеклі”.

3.   Що лягло в основу драматичної поеми І. Кочерги “Свіччине весілля”?

А    Факт весілля відомої історичної особи;

Б    інформація з грамот литовських князів про заборону палити світло в житлах киян;

В   правила протипожежної безпеки;

Г   сенсаційні матеріали газети “Іскра”.

4.   Яке інше жанрове визначення дають драматичній поемі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” через те, що всі сюжетні лінії пересікаються в одній точці (на образі головного героя)?

А   Монодрама;   В послання;

Б   монолог;   Г мемуари.

5.   Укажіть назву твору І. Кочерги, у якому автор звертається до образу Ярослава Мудрого.

А “Чаша”;

Б “Пророк”;

В “Майстри часу”;

Г   “Алмазне жорно”.

6.   Яка з наведених назв відсутня в композиції драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий”?

А   “Сокіл”;

Б   “Закон і благодать”;

В   “Квітневий сніг”;

Г   “Каменщик і князь”;

Д   “Ярослав”.

7.   Символом чого є золота брама (за історичною драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”)?

А   Прагнення Ярослава до поширення культури на Русі;

Б   захисту від зовнішніх нападників;

В   єдності;

Г   зодчества, мирного градобудівництва;

Д   князівської влади.

8.   Виділіть проблему, яка не є характерною для історичної драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий”.

А   Історичне походження Русі;

Б оборона Київської Русі від зовнішніх ворогів та внутрішніх міжусобиць;

В   охорона навколишнього середовища;

:<

Г   мирна творча праця - “благо основне”;

Д   народ і видатна історична особа.

9.   Хто з персонажів твору “Ярослав Мудрий” належать слова: заповітів, а із шукань і помилок гірких”?

А   Журейкові;   Г Гаральду;

Б   Ярославу Мудрому;   Д Микиті.

В    Свічкогасу; 

10.   Який художній засіб застосовує І. Кочерга у словах:

Державне поле треба корчувати.

Щоб виросла на ньому благодать?

А   Гіперболу;   Г оксиморон;

Б   порівняння;   Д алегорію.

В    метафору; 

11.   Установіть відповідність між назвою твору І. Кочерги роком написання.

1. “Песня в бокале”    А   1935 р.

2. “Ярослав Мудрий”   Б   1944 р.

3. “Фея гіркого мигдалю”   В   1910 р.

4. “Свіччине весілля”   Г   1925 р.

5. “Алмазне жорно”   Д   1927 р.

12.   Розмістіть назви дій драматичної поеми у творі Ярослав Мудрий” в порядку їх розміщення.

А   “Гуслі і меч”, “Золота брама”;

Б   “Сокіл”;

В “Каменщик і князь”;

Г   “Закон і благодать”;

Д   “Квітневий сніг”.