Вступ

„Українська література“ 9-10 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Вступ

1. Література як мистецтво слова

Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з'ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких галузей мистецтва, як література, музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.

Література (від лат. lit (t)eratura – буквенне письмо, освіта, наука, lit (t)era –буква) – один із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу в словесних образах.

Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва.

Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.

Мета письменника, на думку Й. В. Гетте, „оволодіти всім світом і знайти йому вираження“.

Наука про літературу - літературознавство — вивчає сутність і своєрідність літератури, її походження, значення і закономірності розвитку, а також методи вивчення літературного процесу, творчості письменників і окремих творів. Літературознавство складається з теорії, історії літератури, літературної критики.

У мистецтві навколишній світ постає в художніх образах.

Художній образ - узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.

Класифікація образів за об'єктом змалювання

Образи-персонажі (наприклад, Мавка, Лукаш (Леся Українка „Лісова пісня“))

образи-пейзажі (поле (М. Коцюбинський „Іntermezzo“))

образи-предмети (груша (І. Нечуй-Левицький „Кайдашева сім'я“))

образи-емоції (мол втома (М. Коцюбинський „Іntermezzo“))

образи-поняття (ганьба, честь, обов'язок тощо)

образи-події (розгортання конфліктів у творі)

Класифікація образів за способом творення й сприймання

- зорові

- слухові

- дотикові

- смакові

- запахові

Образ автора — змодельоване письменником уявлення про себе (може виступати в кількох образах).

Шляхи виявлення авторського образу: звернення до героїв і читачів; ліричні, філософські, публіцистичні відступи; пряма авторська характеристика персонажів; підтекст; тон зображення, авторська інтонація.

Художня деталь - різновид художнього образу, конкретна подробиця змальованого у творі явища, що підкреслює, розкриває його сутність, набуває смислового й естетичного значення.


2. Роди і жанри літератури


3. Періодизація української літератури

(за історико-хронологічним принципом)

І. Прадавня українська література (до XIV ст.)

„Велесова книга“ - найдавніша пам'ятка V - IX ст., скрижалі буття українського народу в прадавні часи.

У прадавній українській літературі слід розрізняти дві основні форми: усну народну творчість (пісні, легенди, казки, прислів'я тощо) і книжне письменство (літописи, сказання, повчання, зводи літописів).

Остромирове Євангеліє (1056 — 1057), найстаріша книга, що дійшла до нас, написана уставом (техніка вимальовування літер окремо одна від одної).

Біблія (з грец. „книга“) одна з найвизначніших пам'яток світової культури. В українській культурі Біблія посідає особливе місце - з Остромирового Євангелія починається давньоруська рукописна книжність, з Апостола (1574) та Острозької Біблії (1581) українське книгодрукування.

Українська література періоду Київської Русі (фольклор і писемна література)

Перекладна світська література (житійна література, природничо-наукова література):

- збірник афоризмів „Пчола“;

- природничо-наукові твори („Шестиднєв“ Іоанна Екзарха, „Фізіолог“, підручник з географії „Християнська топографія“ тощо);

- хронографи, історичні повісті.

Оригінальна світська література — твори, написані давньоруською літературною мовою:

- житія святих;

- повчання, проповіді, послання („Повчання дітям о Володимира Мономаха, проповіді Кирила Туровського, „Слово про Закон і Благодать“ Іларіона тощо);

- ораторська проза;

- літописи, історичні хроніки („Повість временних літ“, Київський літопис, Галицько- Волинський літопис);

- поеми („Слово о полку Ігоревім“) тощо.

ІІ. Давня українська література (XIV - XVIII ст.)

Література XIV — XV ст.

Перекладна література з грецької, сербської, болгарської мов (повість „Олександрія“);

Оригінальна література (нові редакції „Києво-Печерського патерика“, нові списки „Хождєнія“ Данила Паломника, проповіді, послання, повчання Фотія, Григорія Цяблака, літописи: „Литовський літопис“, „Короткий київський літопис“ тощо).

Література XVI - XVIII ст.

Полемічна література - твори українських письменників кінця XVI XVII ст., спрямовані проти католицизму на захист православ'я та проти верхівки православного духовенства, яке прийняло унію.

Петро Скарга „Про єдність церкви Божої“.

Мелетій Смотрицький „Тренос“.

Іван Вишенський „Послання до всіх, в Лядській землі живущих“, „Послання до князя Острозького“, „Послання до єпископів“, „Викриття диявола-світодержця“.

Герасим Смотрицький „Ключ царства небесного“ (1587 р.);

Василь Острозький (Суразький) „Книжиця“ (1588 р.);

Стефан Зизаній „Казання св. Кирила...“ (1596 р.);

Христофор Філалет „Апокрисис“ (1598 р.);

Захарія Копистенський „Палінодія, або Книга оборони“ (1622 р.) та ін.

Історична проза прозові твори, у яких зображені важливі для долі народу події минулого на документальній основі (козацькі літописи: „Літопис Самовидця“, „Історія Русів“, „Сказання про війну козацьку з поляками“ Самійла Величка, „Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки“).

Поезія:

україномовна (Климентій Зіновіїв „Про багатства і про злидні...“, „Про ратаїв, „Про школярів, що дрова крадуть, і про школу“, Григорій Сковорода „Сад божественних пісень“ (збірка ліричних поезій), Памво Беринда „На Різдво Христове“);

польськомовна (Лазар Баранович „Про мир“, „Про сонце“);

латиномовна (Павло Русин „Похвала поезії“, Симон Пекалід „Про Острозьку війну“).

Драматургія:

шкільні драми на різдвяні, великодні, історичні теми („Володимир“ Феофана Прокоповича, „Милість Божа“ невідомого автора, „Олексій, чоловік Божий“ Аноніма, „Воскресіння мертвих“ Григорія Кониського);

Інтермедії (інтерлюдії) - побутові гумористичні сценки, які йшли як окремі невелйчкі вистави в антрактах між діями драми або трагедії (Інтермедія друга по третьому акті до „Трагедії, або образу смерті“ Якуба Гаватовича, „Власнотворний образ. Третя інтерлюдія“ Митрофана Довгалевського);

вертепні драми („Цар Ірод“).

Нова українська література XIX - початку XX ст.

Українська література дошевченківського періоду (від виходу „Енеїди“ І. Котляревського)

Література 40 - 60-х років XIX ст. (шевченківський період).

Українська література 70 - 90-х років XIX ст.

Українська література кінця XIX - початку XX ст.

Новітня українська література (XX - початок XXI ст.)

Література за часів Центральної Ради, УНР.

Літературний процес 20-х років (поступова ліквідація національного відродження України).

„Розстріляне відродження“; ідеологічна література соціалістичного реалізму. Література періоду війни 1941 1945 рр. Друга хвиля еміграції.

Українська література в післявоєнний період.

Література в період відродження 60-х років, нью-йоркська група в діаспорі. Літературний процес 70 - 80-х років в умовах ідеологічного засилля, репресій, форсованої русифікації.

Українська література періоду розпаду СРСР й утвердження національної і державної незалежності України.

Література на сучасному етапі (XXI ст.).

Тест № 1

1. Укажіть, що з названого не є видом мистецтва.

А Наука;

Б музика;

В література;

Г скульптура

2. Укажіть „зайве“ у характеристиках епосу.

А Розповідний характер;

В усебічне змалювання героїв (портрет, вчинки, дії, мовні партії);

В сюжетність;

Г наявність ліричного героя“

3. Укажіть жанр лірики.

А Есе;

Б елегія;

В повість;

Г нарис.

4. Дотримуючись класифікації образів, укажіть, яким є образ садка в поезії Т. Шевченка „Садок вишневий коло хати“,

А Образ-емоція;

Б образ-персонаж;

В образ-пейзаж;

Г образ-подія.

5. Укажіть термін за його визначенням: різновид художнього образу, конкретна подробиця змальованого у творі явища, що підкреслює, розкриває його сутність, набуває смислового и естетичного значення.

А Підтекст;

Б образ автора;

В художня деталь;

Г ліричний відступ.

6. Укажіть жанровий різновид драматичного твору.

А Водевіль;

Б роман-епопея;

В повість;

Г епітафія;

Д ода.

7. У який літературний період був написаний твір І. Котляревського „Енеїда“?

А 70 - 90-ті роки XIX ст.;

Б кінець XIX початок XX ст.;

В кінець XVIII ст.;

Г кінець XIV - початок XV ст.;

Д початок XVIII ст.

8. До якого різновиду літератури належать твори: „Тренос“ Мелетія Смотрицького, „Послання до єпископів“ Івана Вишенського, „Про єдність церкви Божої“ Петра Скарги?

А Історичні хроніки;

Б перекладна світська література;

В полемічна література;

Г історична проза;

Д вертепна драма.

9. У який історико-культурний період в українській літературі активно розвивався жанр літопису?

А Часів козаччини;

Б національно-визвольних змагань початку XX ст.;

В у період панування тоталітарної системи;

Г шістдесятих років XX ст.;

Д період кінця XVIII початку XIX ст.

10. Укажіть, який жанр не належить до суміжних.

А Роман у віршах;

Б драматична поема;

В драма-феєрія;

Г балада;

Д дума.

11. Установіть відповідність між визначенням літературного жанру і його назвою.

1 весільний вірш на честь молодих;

2 масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд;

3 наукові, історичні, критичні та інші нариси, які відзначаються невимушеним, вільним трактуванням питання;

4 драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами від ображається смішне в житті;

5 переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю, фантастичністю.

А есе

Б епіталама

В комедія . .

Г легенда

Д містерія

12. Установіть відповідність між жанром і назвою ліричного твору.

1 філософська лірика;

2 громадянська лірика;

3 пейзажна лірика;

4 драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображається смішне в житті;

5 переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю, фантастичністю.

А Г. Сковорода „Всякому місту звичай і права“

Б Т. Шевченко „Зоре моя вечірняя...“

В І. Франко „Гімн“

Г В. Сосюра „Так ніхто не кохав“

Д В. Стус „В мені уже народжується Бог“






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.





Рід літератури

Епос

Лірика

Драма

Основні

характеристики

- розповідний характер;

усебічне змалювання

героїв (портрет, вчинки,

дії, мовні партії);

- сюжетність

- відтворення людських

емоцій, переживань,

думок;

- ліричний герой;

- безсюжетність

- дія (призначена

для постановки на

сцені);

- монологи та

діалоги героїв;

- сюжетність

Основні жанри

Малі форми:

оповідання

новела

нарис

казка

легенда

есе тощо

Середні форми:

повість

Великі форми:

роман

епопея

гімн

сонет

елегія

ода

пісня

романс

епіталама

епітафія

епіграма

ідилія

медитація

курйозні вірші (акровірш, азбучний вірш, фігурний вірш, тощо);

лірична поема послання тощо

трагедія

комедія

власне драма