„Українська література“ 9-10 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Теоретико-літературні поняття - Старе українське письменство

Тема художнього твору (від грец. „основа, положення“) основний предмет розповіді, те, про що йдеться у творі.

Мотив у художньому творі (від італ. „привід, спонукання“) - тема ліричного твору (іноді другорядні теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету.

Ідея твору (від грец. „вигляд, первообраз“) ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір).

Конфлікт (від грец. „суперечка, сутичка“) - суперечність, зіткнення, що лежить в основі боротьби між персонажами і зумовлює розвиток подій у творі (сюжет).

Проблематика сукупність проблем, порушених у творі.

Композиція (від грец. „складання, поєднання, створення, побудова“) зумовлена змістом побудова художнього твору, розміщення і співвідношення всіх його частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів. (Упорядковане розміщення логічно зв'язаних складових частин художнього твору.)

Складові частини композиції

- портрет (змалювання зовнішнього вигляду персонажа);

- монологи,

- діалоги (розмови й роздуми героїв);

- сюжет (система подій у творі);

- пейзаж (опис природи);

- інтер’єр (опис обстановки, в якій діють персонажі в приміщенні);

- екстер’єр (поза приміщенням);

- авторські відступи (висловлення автором у прямій формі свого ставлення до зображуваного);

- заголовок; присвята; епіграф; вставні епізоди.

Сюжет (від франц. „тема, предмет“) це художньо осмислена конкретна система пов’язаних між собою подій, у яких розкриваються характери персонажів і зміст твору. (Сюжет ще визначають як конфлікт, що рухається, розвивається.)

Сюжетні елементи:

Експозиція (від лат. „виклад, опис, пояснення“) місце у творі, де читач знайомиться з часом, місцем подій, персонажами ще до початку конфлікту; введення в ситуацію, в якій розкривається конфлікт.

Види експозиції:

- пряма (на початку твору);

- затримана (у середині твору);

- зворотна (у кінці твору);

- розпорошена (фрагментарна) - подається фрагментами протягом твору.

Зав'язка - подія, з якої виростає, розпочинається основний конфлікт твору.

Розвиток дій (перипетії) - кілька подій, що змінюють одна одну і в яких розгортається конфлікт, виявляються характери персонажів.

Кульмінація (від лат. „вершина“) - найвища точка у розвитку конфлікту, вирішальне, найгостріше зіткнення сил, які ведуть боротьбу.

Іноді трапляється передкульмінація.

Розв’язка логічне завершення подій, що зазнали докорінного перелому в кульмінації.

Сюжетне обрамлення

Пролог (передслово, передмова) окремий розділ твору, в якому автор знайомить читача з фактами, що мали місце задовго до початку змальованих подій, або створює загальний настрій, готує читача до сприймання твору.

Епілог (післяслово, післямова) заключна частина твору, в якій розповідається про долю героїв після розв’язки.

Позасюжетні елементи:

вставні епізоди (не пов'язані з основним ходом подій у творі);

авторські відступи (форми розкриття й передачі почуттів та думок письменника з приводу зображеного, які виражають ставлення автора до персонажів, переживання, роздуми над долею героїв чи повідомляють про задум і завдання, пояснюють тему, позицію);

ліричні відступи (уводяться в текст з метою надання зображеному схвильованості, задушевності тощо);

публіцистичні відступи (міркування про актуальні суспільно-політичні проблеми епохи, сучасником якої є письменник);

філософські відступи (філософські міркування з приводу зображуваного); історичні відступи (розповіді про події минулого);

художнє обрамлення (сцени, котрими починається і закінчується твір, що доповнюють його, надаючи додаткового смислу);

присвята (короткий напис, окремий ліричний твір або лірична мініатюра в прозі, які присвячуються певним особам);

епіграф (афоризм або цитата, уміщена перед текстом усього твору чи його розділів); заголовок (стисла, глибоко змістовна і виразна назва твору, у якій завжди виражена тема або ідея).

Тропи - художньо-виражальні засоби

Епітет (від грец. „додаток, прикладка“) - художнє означення, яке образно чи емоційно розкриває ознаки повного явища.

Постійні епітети - епітети, що часто стоять при тих самих словах (найчастіше трапляються у фольклорних творах, наприклад: битий шлях, козак молоденький, ясні зорі).

Порівняння - троп, що пояснює ознаки одного явища чи предмета за допомогою іншого.

Метафора (від грец. „перенесення“) - троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними.

(Метафора ніби приховане порівняння. але тут не порівнюються два явища, а ознаки одного переносяться на інше.)

Персоніфікація - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх.

Алегорія (від грец. „інший“ та „говорю“) - інакомовлення; троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.

Метонімія (від грец. „перейменування“) - троп, для якого характерне перенесення назви з одного явища на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку, наприклад; увесь Київ вийшов на демонстрацію (місто замість людей, які в ньому живуть), з‘їв три тарілки.

Синекдоха (від грец. „співвіднесення“) троп, заснований на вживанні однини замість множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового і навпаки, наприклад: сто разів вам казав!

Гіпербола (від грец. „перебільшення“) художнє перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ з метою показати їхню велич, розмах, виявити до них захоплення або презирство, наприклад: Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра).

Оксиморон (оксюморон) (від грец. „дотепно-безглузде“, „нісенітниця“) свідоме поєднання різко Протилежних понять, які логічно ніби виключають одне одного, але насправді разом дають нове уявлення, наприклад: живий труп; На нашій не своїй землі (Т. Шевченко).

Символ (від грец. „знак, натяк“) предметний або словесний знак, який опосередковано, умовно виражає сутність певного явища, наприклад: весна символ життя, молодості та ін.