Українська література: комплексне видання для підготовки до ЗНО 2020
ДОДАТОК 1
Для кращого закріплення основного матеріалу можна використовувати узагальнену таблицю програми ЗНО з української літератури
Автор (псевдонім) |
Назва |
Жанр |
Тема |
Ідея |
Головні герої |
Особливості -літературний напрям - присвята -віршовий розмір та ін. |
|||||||||||||||
Маруся Чурай |
„Засвіт встали козачень ки” |
історична пісня |
зображення походу козаків, розлучення хлопця з матінкою і коханою |
козак, його матір, дівчина Маруся |
побудована у формі діалогу. |
||||||||||||||||
„Віють вітри, віють буйні...” |
пісня |
страждання Марусі, яка вірно чекає коханого |
1. Котляревський ввів до „Наталки Полтавки” |
||||||||||||||||||
Невідомий |
„Слово про похід Ігорів” |
поема (автор називає „словом”, „піснею”, „повістю”) |
невдалий похід новгород-сівер- ського князя Ігоря на половців 1185 р. |
заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів |
Князі Ігор, Святослав Всеволод, Ярослав- на, половці, Овлур, Гзак, Кончак, Святослав Київський |
||||||||||||||||
Г. Сковорода |
„De libertate” |
вірш, громадянська, патріотична лірика |
роздуми про найголовнішу цінність життя - волю |
-літературний напрям - бароко; - переклад - „Про свободу”; - взірець борця за свободу – Б. Хмельницький; -віршовий розмір - дактиль |
|||||||||||||||||
„Всякому місту звичай і права” |
вірш |
зображення тогочасного життя |
засудження нечесного життя, оспівування чистої совісті як найвищої людської цінності |
використаний І. Котляревським у п'єсі „Наталка Полтавка” |
|||||||||||||||||
„Бджола та Шершень” |
байка |
тема суперечності між трудовим способом життя та паразитичним існуванням, яка розкривається через алегоричні образи |
праця має стати для людини природною потребою і „найсолодшою поживою” (ідея „сродної” праці) |
Бджола, Шершень |
|||||||||||||||||
1. Котляревський |
„Енеїда” |
бурлескно- травестійна поема |
мандри Енея від Трої до латинської землі (мандри запорожців у пошуках місця для нової Січі) |
уславлення козаччини, історичного минулого українського народу, утвердження національної самосвідомості українців |
Еней, троянці Низ та Евріал, боги: Дідона, Ацест, Евандл, Еол, Зевс, Венера та ін. |
- 1-й твір нової української літератури; - в основі „Енеїда” Вергілія; - літературний напрям - реалізм; - віршовий розмір - чотиристопний ямб |
|||||||||||||||
„Наталка Полтавка” |
п'єса (малоросійська опера) |
драма кохання бідної селянської дівчини, яка відстоює своє право на щастя |
піднесення моральних якостей людей з простого народу, засудження покірності долі |
Наталка, мати Наталки Горпина Терпилиха, Петро, Микола, возний Тетерваковський та виборний Мако- гоненко |
- 1-й драматичний твір нової української літератури („праматір українського театру” -І. Карпенко-Карий) - у творі більше 20 пісень |
||||||||||||||||
Г. Квітка- Основ'яненко |
„Маруся” |
соціально- побутова повість |
кохання Марусі та Василя |
піднесення краси почуттів простої людини |
Наум Дрот, Настя Дрот, Маруся, Василь |
- літературний напрям - реалізм, сентименталізм |
|||||||||||||||
Тарас Шевченко |
„Гайда маки” |
ліро-епічна романтична поема героїчного характеру |
боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні; змалювання картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина |
заклик до єднання слов'янських народів |
Максим Залізняк, Іван Гонта, Ярема Галайда, Оксана |
- найбільша поема Т.Шевченка - має 2 вступи, 11 розділів, епілог * |
|||||||||||||||
„Катерина” |
поема |
доля скривдженої жінки-матері у тогочасному суспільстві |
гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері |
Катерина, москаль Іван, батько, мати |
-літературний напрям - реалізм; - перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки І ширше - жінки-матері |
||||||||||||||||
„І мертвим, і живим, і ненарож- денним...” |
послання |
Критика української еліти, байдужої до своєї мови, історії, батьківщини |
заклик до соціального примирення заради відродження нації |
мертві - минулі покоління українців; живі - сучасники Шевченка; ненароджені-далекі нащадки |
|||||||||||||||||
„Сон” („У всякого своя доля) |
сатирична громадянсько- політична поема (автор, підзаголовок- комедія) |
подорож ліричного героя царською Росією (три картини - Україна, Сибір, Петербург), зображення й протиставлення нещасного життя народу і життя вельмож, царів |
засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності |
- прийом антитези в кожній „картині”: рай - пекло; - прийом сну |
|||||||||||||||||
„Кавказ” |
поема |
зображення загарбницької політики російського самодержавства |
засудження загарбницької політики російського самодержавства, заклик до боротьби поневолених народів, схвалення мужньої боротьби горців за свою незалежність |
кавказькі народи, загарбник |
- присвята - Якову де Бальмену - Прометей - символ нескореного народу, орел - символ влади |
||||||||||||||||
„Заповіт” |
політична лірика |
доля Т. Шевченка (ліричний герой) і доля України; патріотичні почуття відповідальності за Україну, натомість байдужість за власну долю |
- збірка „Три літа” - віршовий розмір - хорей |
||||||||||||||||||
Пантелеймон Куліш |
„Чорна рада” |
історичний роман- хроніка |
зображення доби Руїни, події в Ніжині 1663 р., боротьба за владу у верхівці українського козацтва після смерті Богдана Хмельницького |
утвердження думки про необхідність національної злагоди українців |
Яким Сомко, Іван Брюховецький, Шрам, Черевань, Гвинтівка, Кирило Тур, Леся, Божий чоловік, Пугач, Тарас Сурмач, Василь Невольник |
- перший український історичний роман |
|||||||||||||||
Іван Нечуй- Левицький (Іван Левицький) |
„Кайдашева сім'я” |
соціально- побутова повість |
зображення картин дрібновласницького побуту українського села в середині XIX ст. на прикладі родини Кайдашів |
показ згубного впливу дріб'язкових стосунків на злагоду в родині; засудження дрібновласницьких інтересів |
Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо і Лаврін - сини, Мотря і Мелашка - невістки |
- перша соціально-побутова повість в українській літературі |
|||||||||||||||
Панас Мирний (Панас Рудченко) та Іван Білих |
„Хіба ревуть воли, як ясла повні?” |
соціально- психологічний роман |
доля Чіпки Варениченка; історія села Піски |
засудження жорстокості суспільства, яке породжує кривавих бунтарів; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин |
Чіпка Варениченко, баба Оришка, Мотря, Галя, Явдоха, Лушня, Матня і Пацюк, Дід Улас, Грицько Чупру- ненко, Максим Гудзь, Христя |
-історія написання: нарис „Подоріжжя від Полтави до Гадячого” - повість „Чіпка” - роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” („Пропаща сила” в першій редакції); - напрям - критичний реалізм |
|||||||||||||||
Іван Карпенко- Карий (Іван Тобілевич) |
„Мартин Боруля” |
трагікомедія (автор - комедія в 5 діях) |
дворянство як міф про краще життя |
автор засуджує підміну особистісних цінностей сановою належністю |
Мартин Боруля, Палажка, Степан, Трандалєв, Марися, Гервасій Гуляницький, Націєвський, Микола, Протасій |
- автобіографічний характер |
|||||||||||||||
Іван Франко |
„Гімн” |
громадянська лірика |
боротьба народних мас за світле майбутнє |
віра у невмирущість суспільних ідеалів, які народ має захищати |
„вічний революціонер” |
- збірка „3 вершин і низин”; - віршовий розмір - хорей |
|||||||||||||||
„Чого являєшся мені у сні” |
інтимна лірика |
нерозділене кохання |
- збірка „Зів'яле листя”; - віршовий розмір - ямб з пиріхієм |
||||||||||||||||||
„Мойсей” |
філософська поема |
останні дні життя і смерть біблійного пророка Мойсея, не визнаного своїм народом |
заклик вірити у свій народ, його майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя |
Датан і Авірон, Мойсей |
- пролог і 20 пісень; - віршовий розмір: пролог - ямб, інше-анапест |
||||||||||||||||
Михайло Коцюбинський |
„Тіні забутих предків” |
повість |
показ життя гуцулів у чарівному світі гір та лісів, населених казковими істотами; стосунки природи і людини |
оспівування кохання |
Іван, Марічка, Палата, Юра |
- С. Параджанов екранізував твір |
|||||||||||||||
„Intermezzo” |
новела |
перебування героя на відпочинку (митець і суспільство) |
важливість ролі митця у суспільстві |
Залізна рука города, Зозуля, Три білих вівчарки, Жайворонок, Сонце, Моя утома, Людське горе, Ниви у червні |
-присвячений кононівським полям; - напрям - імпресіонізм; - сюжет безфабульний |
||||||||||||||||
Ольга Кобилянська |
„Земля” |
соціально- психологічна повість |
вічна влада землі над селянином |
Парасинка, Докія, Івоніка, Марійка, Михайло, Сава, Рахіра, Анна, Тодорика, Петро |
- біблійна тема Каїна та Авеля; - присвята - батькові |
||||||||||||||||
Леся Українка (Лариса Косач) |
„Contra spem spero!” |
філософська лірика |
роль митця в суспільстві, вираження громадянського й мистецького кредо поетеси |
оптимізм людини в будь-яких ситуаціях |
- переклад - „Без надії сподіваюсь”; -збірка „На крилах пісень”; -віршовий розмір - анапест |
||||||||||||||||
„Лісова пісня” драма- феєрія |
драма-феєрія |
зображення світу людини й світу природи в їх суперечностях та взаємопроникненні |
обстоювання ідеї кохання, єдності людини з природою як основи гармонійного життя |
„Той, що греблі рве”, Русалка, Потерчата, Водяник, Дядько Лев, Перелесник, Лукаш, Мавка, Килина, мати Лукашева |
- композиція відповідає часовому простору дії драми, що відбувається протягом року (весна, літо, осінь, зима), але розв'язка спроектована в майбутнє |
||||||||||||||||
Микола Вороний |
„Блакитна Панна” |
вірш пейзажна лірика |
краса весняної природи, її єдність з мистецтвом |
Блакитна панна |
- віршовий розмір - хорей |
||||||||||||||||
„Чари ночі” |
інтимна лірика |
гімн коханню, молодості, красі |
уславлення кохання як найпрекраснішого почуття |
- віршовий розмір - ямб |
|||||||||||||||||
Олександр Олесь (Кандиба) |
„О слово рідне! Орле скутий!..” |
громадянська лірика |
любов до рідної мови і заклик до її збереження |
- збірка „Будь мечем моїм”; - віршовий розмір - ямб |
|||||||||||||||||
Павло Тичина |
„О панно Інно” |
інтимна лірика |
нестерпна туга за втраченим коханням |
- має автобіографічний характер |
|||||||||||||||||
„Пам'яті тридцяти” |
громадянська лірика, вірш- реквієм |
зображення самопожертви заради Батьківщини |
утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті |
Каїн, (символ вбивці, зрадника), тридцять мучнів-українців |
В основі твору — дійсний факт: бій під Прутами 29 січня 1918 р. - віршовий розмір - хорей |
||||||||||||||||
„Ви знаєте, як липа шелестить...” |
інтимна лірика з пейзажними картинами |
світле почуття кохання весняної ночі |
- віршовий розмір - ямб |
||||||||||||||||||
Максим Рильський |
„Молюсь і вірю...” |
філософська лірика |
клятва-обітниця жити, яку ліричний герой дає світові |
- релігійні символи (молитва, віра, дух); - віршовий розмір - ямб; - Рильський - неокласик |
|||||||||||||||||
Микола Зеров |
„Київ- традиція” |
сонет |
оспівування „золото голевого” вічного міста Києва як свідчення високої культури народу |
утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу |
- віршовий розмір - ямб - збірка „Сонети і елегії” - неокласик |
||||||||||||||||
Микола Хвильовий (Микола Фітільов) |
„Я (Романтика)” |
новела |
змалювання моральних та ідеологічних пошуків головного героя під час революційних подій в Україні на початку XX ст. |
розвінчання та засудження фанатизму у служінні диктаторській владі, зображення деградації особистості |
Я, мати Марія, Андрюша, дегенерат, доктор Тагабат |
- імпресіонізм; - розповідь від першої особи |
|||||||||||||||
Юрій Яновський |
„Дитинство” |
Новела роману „Вершники” |
розповідь про дитинство Данила Чабана, майбутнього комісара партизанського батальйону („Батальйон Шведа”, „Шлях армії”) |
нетлінна вартість національних основ буття, спадковість поколінь, духовна пам'ять |
Малий Данило Чабан, його батьки, дідусь |
- є другою новелою роману „Вершники” |
|||||||||||||||
Володимир Сосюра |
„Любіть Україну” |
соціально- політична лірика |
усвідомлення поняття „Україна” для кожного українця; вірш-заповіт поета своїм сучасникам і нащадкам |
- віршовий розмір - амфібрахій |
|||||||||||||||||
Валер'ян Підмогильний |
„Місто” |
урбаністичний роман |
намагання сільського хлопця Степана підкорити місто; навчання, літературна діяльність, стосунки з жінками підпорядковано цій меті |
Степан Радченко, Левко, Надійка, Мусінька, Зоська, Борис, Рита |
- „Розстріляне відродження” |
||||||||||||||||
Остап Вишня (Павло Губенко) |
„Моя авто біографія” |
гумореска |
розповідь про дитинство, батьків, родину, висвітлення свого життя у гумористичній, іронічній формі |
||||||||||||||||||
„Сом” |
усмішка |
гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл |
виховання любові до природи |
збірка „Мисливські усмішки” |
|||||||||||||||||
Микола Куліш |
„Мина Мазайло” |
комедія („політична комедія” - Ю. Лаврі- ненко) |
зображення процесів українізації на прикладі родини Мини Мазайла |
Мина, Рина, тьотя Мотя, Тарас і Мокій, Уля, Баронова- Козина |
- „Розстріляне відродження” |
||||||||||||||||
Богдан-Ігор Антонич |
„Різдво” |
філософська лірика |
таїнство різдвяного вечора |
- наявні мотиви двох вір - язичництва і християнства; - віршовий розмір - хорей |
|||||||||||||||||
Олександр Довженко |
„Україна в огні” |
кіноповість |
зображення страждань України від фашистської навали під час Другої світової війни |
осуд радянської влади як ворожої українському народові; утвердження ідеї невмирущості українців, їх високої моралі та волі до перемоги |
родина Запорожців, Василь, Людвіг фон Крауз, Ернст фон Крауз, Максим Кравчина, Заброда, Христя Хутірна |
- надруковано через 10 років після смерті 0. Довженка |
|||||||||||||||
„Зачарована Десна” |
кіноповість |
поєднання ліричних і філософських роздумів 0. Довженка з романтичним поглядом малого Сашка (письменника в дитинстві) |
-автобіографічний характер |
||||||||||||||||||
Андрій Малишко |
„Пісня про рушник” |
інтимна лірика, пісня |
звеличення материнської любові, символом якої є вишитий рушник |
- віршовий розмір - анапест |
|||||||||||||||||
Василь Симоненко |
„Ти знаєш, що ти - людина?” |
філософська лірика |
роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи |
заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити |
- віршовий розмір - амфібрахій - шістдесятник |
||||||||||||||||
„Задивляюсь у твої зіниці” |
патріотична лірика |
звеличення рідної землі, її історії |
звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє |
- віршовий розмір - шестистопний ямб |
|||||||||||||||||
Олесь Гончар |
„Залізний острів” |
новела з роману „Тронка” |
розповідь про романтичну подорож закоханих Тоні і Віталика на старий залізний крейсер, яка мало не закінчилася трагедією |
уславлення кохання, яке робить людину сильною та відповідальною за долю іншої |
Віталик і Тоня |
- новела роману „Тронка” |
|||||||||||||||
Григір Тютюнник |
„Три зозулі з поклоном” |
новела |
складність людських стосунків, нещасливе кохання, возвеличення любові, що вивищує людину над буденністю, очищає душу |
возвеличення любові як найвищої загальнолюдської цінності |
Марфа Яркова, Михайло, Карпо Ярковий, Софія |
- шістдесятник; - три зозулі - символ любовного трикутника; - присвята - „Любові Всевишній” |
|||||||||||||||
Василь Стус |
„Як добре те, що смерті не боюсь я” |
патріотична, філософська лірика |
незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин |
- віршовий розмір - ямб; - Стус - дисидент |
|||||||||||||||||
„О земле втрачена, явися!..” |
громадянська лірика |
мрія про повернення на Україну із заслання |
- віршовий розмір - ямб |
||||||||||||||||||
Іван Драч |
„Балада про соняшник” |
модерна балада |
талант митця - бачити красу в повсякденні |
- |
- вірш написаний верлібром; - основні образи - сонце і соняшник; - шістдесятник |
||||||||||||||||
Ліна Костенко |
„Страшні слова, коли вони мовчать” |
філософська лірика |
значення слова в житті людини; сутність поетичного мистецтва |
- шістдесятник; - віршовий розмір - ямб |
|||||||||||||||||
„Українське альфреско” |
філософська лірика |
розрив живого зв'язку між селом та містом, між поколіннями |
- віршовий розмір - ямб; -ілюстрація української казки |
||||||||||||||||||
„Маруся Чурай” |
історичний роман у віршах |
доля Марусі Чурай на тлі історичних подій XVII ст. |
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Іван Іскра, Галя Вишняківна, Мартин Пушкар, Ярема Вишневецький, Северин Наливайко, мандрівний дяк-філософ |
композиція побудована на прийомі ретроспекції (спочатку подія, потім те, що їй передувало) |
|||||||||||||||||
Іван Багряний (Іван Лозов'ягін) |
„Тигролови” |
пригодницький роман |
зображення тяжкої долі людини в тоталітарному суспільстві |
перемога добра над злом |
Григорій Многогрішний , майор Медвин, Грицько Сірко, Наталка, Денис Сірко |
автобіографічний характер |
|||||||||||||||
Євген Маланюк |
„Стилет чи стилос?” |
філософська, громадянська лірика |
роль митця, слова у суспільстві |
- „Празька школа”, емігрант; - віршовий розмір - ямб |
|||||||||||||||||