Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Олесь Гончар (1918 - 1995)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Гончар Олесь

Народився в селі Ломівка на Дніпропетровщині. У 1938 році після закінчення технікуму журналістики вступив на філологічний факультет Харківського університету. У червні 1941 року пішов добровольцем на фронт у складі студенстського батальйону. Після війни закінчив навчання у Дніпропетровському університеті. Розпочинає роботу над романом “Прапороносці”, яка триває три роки і завершується публікацією частин роману в журналі “Вітчизна”, а згодом виходить окреме видання твору. Роман “Прапороносці” відзначили двома Сталінськими преміями. Після цього до письменника приходить справжнє визнання.

У 1959-1971 рр. Олесь Гончар очолював Спілку письменників України, був академіком Академії наук УРСР, обирався депутатом XXV і XXVI з'їздів КПРС, депутатом Верховної Ради СРСР, за великий внесок у розвиток радянської літератури йому 1978 року було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. І разом з тим під його егідою було реабілітовано імена багатьох переслідуваних владою письменників, надруковано заборонені твори. Олесь Гончар восени 1990 року вийшов із лав КПРС. Його ім'я тісно пов'язано з національним відродженням країни на початку 1990-х років.

Працював і як літературознавець, історик мистецтва, критик. Почавши ще в студентські роки з досліджень поетики Михайла Коцюбинського і Василя Стефаника, він створив десятки статей, присвячених дослідженню творчості письменників. Йому належать книжки статей “Наше письменство”, “Письменницькі роздуми”.

Помер 14 липня 1995 року, поховано в Києві на Байковому цвинтарі.

У доробку Олеся Гончара - твори найрізноманітнішої тематики: про війну (“Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “За мить щастя”), повоєнне життя (“Чара-комиші”, “Микита Братусь”), історико-революційна тема (“Таврія”, “Перекоп”), життя і смерть (“Людина і зброя”, “Циклон”), філософські проблеми буття людей (“Тронка”, “Собор”, “Берег любові”, “Твоя зоря”, “Бригантина”) тощо.

Доля роману “Собор” склалася драматично. Уперше опубліковано роман у журналі “Вітчизна” 1968 року. Після перших схвальних рецензій твір було піддано нещадній критиці і вилучено з літературного процесу на двадцять років.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.