Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020
Залізний острів
Олесь Гончар (1918 - 1995)
Література ХХ століття
Всі публікації щодо:
Гончар Олесь
Літературний рід: епічний твір.
Жанр: новела.
Тема: розповідь про романтичну подорож двох закоханих - Тоні й Віталика - на старий залізний крейсер, яка ледве не закінчилася трагічно; показ уміння людини знаходити вихід із скрутних ситуацій.
Ідея: уславити кохання, яке робить людину кращою, сильнішою, здатного захищати інших; закликати рятувати життя від загрози, яку несе цивілізація.
Проблеми: війна і мир, життя і смерть, людина і мета її існування та відповідальність перед іншими людьми, несумісність творення й руйнування, перше кохання.
Твір входить до роману в новелах “Тронка”. Роман у новелах — один із різновидів роману, який використовує новелу як основну композиційну одиницю. У новелах, об'єднаних у роман, діють спільні герої, у тому числі й епізодичні, але кожна з новел сприймається як завершений твір.
Новела - невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
Новелу “Залізний острів” називають новелою-засторогою, адже розповідає про те, що життя часто опиняється під загрозою, яку несуть цивілізаційні процеси, а людина має бути готова захистити це життя і себе.
Особливості композиції:
1) напруженість і динамічність дії;
2) дія відбувається протягом однієї доби;
3) два герої, які змушені діяти в обставинах, коли від них нічого не залежить;
4) використано принцип контрасту: протиставлено мирне існування і воєнну загроза, яку символізує крейсер; щасливе життя і безглузду смерть.
Сюжет: двоє закоханих Віталик і Тоня через власну необачність і легковажність опиняються на військовому кораблі (крейсері), який є полігоном: він призначений для навчальних нічних бомбардувань військовими літаками. Він знаходиться далеко в морі, але закохані в пошуках пригод дісталися туди на рибальському човні. Але каюк (човен) відв'язався від крейсера, і хвилі погнали його геть. Закохані побачили це пізно, човен повернути неможливо, і вони стають в'язнями корабля. Тоня і Віталик не впадають у відчай, хоча зрозуміли, чим загрожує їм перебування на крейсері. Урешті-решт закохані врятувалися: Віталик за допомогою скельця видобуває вогонь, підпалює одяг, цей сигнал помітили на полігоні й вислали за потерпілими катер. Герої здобули важливий життєвий досвід, усвідомлення того, що життя треба берегти, а люди повинні будувати, а не руйнувати.
Символіка твору.
Назва твору - символ протиприродного втручання людини (залізний) у навколишнє середовище (острів), яке призводить до того, що світ довкола стає мішенню для вбивства.
Крейсер - символ загрози життю, існуванню людства, який несе війна. “Один-однісінький серед морської рівнини бовванів крейсер вдалині, і, крім нього, ніде ні паруса, ні катерка... Усе воно - недоступність і заборона... Усе грізне, похмуре, від усього віє запустінням... Таки гора. Залізний Арарат серед моря”.
“Танець” Тоні й Віталика на розпеченій під сонцем залізній палубі крейсера - символ людської нерозважливості, своєрідна “гра з вогнем”, коли почуття беруть гору над розумом, що може призвести до невиправних наслідків. “Залізо палуби вогнем опекло їй босі ноги - вона мусила аж пританцьовувати. - Пече, ой пече! — гукнула вона вниз Віталієві, що вовтузився там, складаючи парч і примуцьовуючи човна. - Кинь мені босоніжки, бо я тут як на сковороді!
У відповідь на її слова полетів на палубу один босоніжок, потім другий, а невдовзі з'явилася із-за борту і солома Віталієвого чубчика... З його появою Тоні стало веселіше. Почуття гостре, нервово-лоскотне охопило її. Хотілось сміятись, кричати, галасувати, щоб усі почули. їхній крейсер!.. Лунали тут суворі команди, накази, радіопозивні, сигнали, шифри - усе службове, суворе, владне. А тепер їм скорилося це тисячотонне сталеве громаддя, на сталевій арені могутніх рудо-іржавих палуб владарює сміх, їхня любов”.
Отже, у новелі “Залізний острів” Олесь Гончар закликає схаменутися перед воєнною небезпекою, яка загрожує всьому людству, застерігає від спустошення планети та жахливих наслідків порушення гармонії в природі.