Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020
Стилет чи стилос?
Євген Маланюк (1897 - 1968)
Твори українських письменників-емігрантів
Всі публікації щодо:
Маланюк Євген
Ліричний вірш, який поєднує ознаки громадянської і філософської лірики й порушує проблему ролі митця в житті суспільства.
“Стилет чи стилос?” - таке метафоричне запитання в українській поезії 1924 року поставив Євген Маланюк. Це був час світоглядного формування майбутньої “упівської” генерації. Таке запитання було своєрідним лейтмотивом доби Міжвоєння (між Першою і Другою світовими війнами).
Сполучник “чи” в назві виконує неабияку смислову роль, указуючи на певну нерішучість ліричного героя перед необхідністю вибору. Це не тільки літературна дилема: як поет-політик, він має обрати стилет і служити інтересам суспільства; як поет-лірик, він повинен обрати стилос і оспівувати красу.
Автор усвідомлює неможливість однобокого розв'язання цієї проблеми, але йому по духу ближчий стилос:
Стилет, чи стилос? - не збагнув.
Двояко Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Поет намагається віднайти душевну рівновагу: “Там дивний ліс... співа трава... гіпнотичні кобри... пестощі золототілих дів” — це вигаданий світ ліричного героя. Реальність інша: “А тут - жаха набряклий вітром обрій: Привабить, зрадить і віддасть воді”. Та все ж саме цей життєвий вир і вабить його: “Та тільки тут веселий галас бою — Розгоном бур і божевіллям хвиль”.
Ліричний герой органічно поєднує у своїй душі два, на перший погляд несумісні, світи, які, не втрачаючи своїх конкретних характеристик, взаємозбагачуються у новій якості:
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль!
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць.
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів...
А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.