Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020
Заповіт (1845) - зразок політичної лірики
Тарас Шевченко (1814 - 1861) - Другий період творчості (1843-1847)
Література кінця ХVIII-початку ХХ століття
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Вірш написано під час тяжкої хвороби - двостороннього запалення легенів, коли поет перебував на лікуванні в Переяславі.
У творі відображено складну палітру переживань автора - від особистих, на диво спокійних роздумів про неминучу смерть до палкого заклику боротися за волю рідного краю. “Перед нашим духовним зором уся Україна, огріта любов'ю поета”. (І.Франко.)
Вірш побудовано у формі монологу-звернення, який починається рядками, що сповнені особистими настроями:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, бучо чути,
Як реве ревучий.
Там не тільки тлінні останки його лежатимуть, але й душа так довго витатиме, як довго не визволиться народ. Тільки тоді він покине і лани, і гори і полине до самого Бога. Доки цього не станеться, він не хоче вірити, що Бог був і що він міг дивитися на таку кривду, якої завдають українському народові.
Так в особисті почуття вплітається пафос визвольної боротьби, який врешті стає ключовим у вірші. У цій поезії Шевченко вперше відверто закликає до безкомпромісної боротьби, до всенародного повстання:
Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
Тільки позбувшись пут, гноблення, народ зможе зажити по-новому, творячи велику “сім'ю вольну, нову”. Т.Шевченко висловив певність у тому, що його передбачення майбутнього пророче, і в тому, що його нащадки не забудуть пом'янути “незлим тихим словом”:
І мене в сім'ї великій,
Сім'ї вольній, новій.
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Увесь цей монолог-заклик був співзвучний настроям переважної більшості українського народу, до того ж він був викладений у довершеній віршовій формі. Тому “Заповіт” став найпопулярнішим твором не тільки в Україні, бо був перекладений більш ніж ста мовами світу.
Вірш завершував альбом “Три літа” і подавався без назви, тому за першим рядком “Як умру, то поховайте” був сприйнятий як заповіт поета. Назва “Заповіт” уперше з'явилася у виданні 1867 року.