Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Історичні пісні - це один із жанрів фольклору; ліро-епічні твори, у яких розповідається про конкретні історичні події чи реальні історичні постаті.

Термін історичні пісні увів в обіг Микола Гоголь у середині XIX століття.

Художні особливості історичних пісень:

1) рівноскладовість вірша;

2) строфічність римування (рими часто розташовані за схемами абаб або аабб), у найдавніших піснях римування не було взагалі;

3) яскраво виражена епічність (досить часто, але також не обов'язково).

Конкретність змісту історичних пісень лягла в основу такої їх класифікації:

1) пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками (“Пісня про Байду”, “Зажурилась Україна, що нічим прожити...”, “Із-за гори, з темненького лісу” тощо. Це хронологічно найдавніший цикл історичних пісень, вони належать до XV-XVII століть, коли Україна зазнавала постійних грабіжницьких нападів турків і татар. Народний колективний митець творив ці пісні для своїх сучасників, яким бу в добре відомий увесь трагізм тогочасної ситуації в Україні: якщо не особисто кожному, то членам його родини, сусідам-односельцям далися взнаки турецька шабля й аркан.

2) пісні козацько-польських воєн та Хмельниччини (“Ой Морозе, Морозенку”, “Чи не той то хміль...”, “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”, “Ой з города Немирова” тощо). Це пісні XVII століття, які стали одним із найяскравішим народним свідченням про величні роки тріумфу Національної революції XVII століття (1648 - 1654 рр.). Це були часи блискучих перемог української зброї, військової і політичної думки, дипломатичної стратегії й утвердження національної ідеї.

“Ой Морозе, Морозенку” - зразок історичної пісні, яка належить до тематичної групи про боротьбу з польською шляхтою. Але в тексті пісні йдеться про бій козаків, очолюваних Морозенком, із татарами. Річ у тім, що інколи козакам доводилося вступати в спілку з татарською ордою проти переважаючого польського війська. Татари часто зраджували свого союзника, продовжуючи грабувати українські землі й нищити козацькі загони. Так трапилося і з загоном Морозенка. Мужній козацький ватажок потрапляє в полон і гине мученицькою смертю.

Можливо, Морозенко - реальна історична особа, але це не доведено.

Народна легенда зберегла пам'ять про полковника Морозенка, який прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Мрозовицьким і з власної волі зрікся шляхетської віри та став Нестором Морозенком. Мав він розум за десятьох та кохався в книгах велемудрих. І полюбив його Хмельницький, як сина рідного, і нарік його полковником за битви звитяжні. Він поліг смертю героя в одній із битв.

Стверджувати, що це саме той герой, якого увічнила історична пісня “Ой Морозе, Морозенко”, немає підстав. Проте можна із впевненістю сказати, що таких сміливих захисників Україна мала багато, а Морозенко - лише один із тих. згадку про яких зберегла народна пам'ять.

Пісня починається зверненням до Морозенка з використанням, таких художніх засобів, як епітет (славний) та метонімія (Вкраїна плаче). Народну любов до героя підкреслює гіпербола “вся Вкраїна плаче”.

Далі подано картину бою. Завзяття козаків, їхню рішучість, бажання прийняти бій, військову вправність утілює епітет “буйне”. Так само гідно поводить себе і їхній ватажок Морозенко, який попереду “сивим конем виграває”.

Прийом заперечного порівняння й алітерація (грім грохоче, хмара закрила) посилює відчуття нерівного бою:

То не грім в степу грохоче,

То не хмара світ закрила, -

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

Народну любов до козаків та Морозенка підкреслює вживання зменшувально-пестливих слів: Морозенко, козаченьки. Натомість татари в пісні прокляті.

Морозенко в пісні постає відданим патріотом (“голова завзята”), мужнім захисником Вітчизни, затятим ворогом тих, хто плюндрує рідну землю. Він поклав своє молоде життя за визволення України, прийнявши старшну смерть від ворога:

Вони його не стріляли

І на часті не рубали.

Тільки з нього, молодого,

Живцем серце виривали.

Наприкінці пісні звучить народна клятва завжди пам'ятати свого героя:

І поки над білим світом

Світить сонце буде, —

Твої думи, твої пісні

Не забудуть люди.

Експресію пісні посилюють окличні речення, повтори та інверсія (непрямий порядок слів).

Заперечне порівняння — одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки НЕ), пояснюють одне одного.

Алітерація - стилістичний прийом, який полягає в повторенні однорідних приголосних для інтонаційної виразності вірша та емоційного поглиблення його смислового зв'язку.

Метонімія - художній прийом, який полягає в кількісному заміщенні множини одниною.

В основу пісні “Чи не той то хміль...” покладено розповідь про одну з найвизначніших подій війни під проводом Богдана Хмельницького - першу збройну перемогу козаків над поляками під Жовтими Водами 5 травня 1648 року, коли козаки при підтримці татар ущент розгромили польсько- шляхетське військо.

Ідея пісні - плекання серед народу поваги до Богдана Хмельницького як народного ватажка і талановитого полководця та мудрого державного діяча. Богдана Хмельницького в пісні ідеалізовано та героїзовано. Окрім захоплення мужнім ватажком, у пісні звучить пересторога Хмельницькому не впиватися перемогою і не втрачати пильності, бо попереду ще чекають тяжкі випробування. У пісні використано елемент діалогу, який створює відчуття безпосередньої близькості до героя і зближує його з народом. Ворогів подано приниженими і розбитими, але в пісні звучить і щире співчуття до дітей- сиріт та вдів.

Пісню побудовано на прийомі паралелізму — паралельному зображенні двох явищ із різних сфер життя:

Гей, там поле, а на полі цвіти, -

Не по однім ляшку заплакали діти.

У пісні використано постійні епітети (хорошої вроди, великую потугу, вражі ляхи, сірії вовки).

3) пісні про соціально- та національно-визвольну боротьбу XVIII - першої половини XIX століття: про народні повстання, гайдамацькі, опришківські, антикріпосницькі пісні, пісні про ватажків повстань проти панщини Устима Кармалюка, Лук'яна Кобилицю, Олексу Довбуша та ін.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.